Твой внутренний мир... Это так интересно...
Как каждое утро подарок под ёлкой...
Как будто бы я с незнакомого места
Смотрю на пейзажи родного посёлка...
В твой внутренний мир захожу осторожно,
Стремясь не обидеть, покой не нарушить,
Стараясь при этом, насколько возможно,
Утешить от боли уставшую душу.
Твой внутренний мир... Становлюсь на крылечко -
Там дверь за дверями... Сплошные загадки...
Блуждать коридорами можно тут вечно,
Пока ты со мною играешься в прятки...
Твой внутренний мир открываю несмело,
Ступая по узкой заросшей тропинке,
Секретные знаки читая умело -
Ты их оставляешь на каждой травинке.
Твой внутренний мир, как большая матрёшка
Снимаешь - а там их неведомо сколько...
Твой внутренний мир узнаю понемножку -
Пока же открылась лишь малая долька...
Да мне и не надо, чтоб много и сразу,
Тебя познавать - это разве не счастье?
Твой внутренний мир... Многогранность алмаза...
И кажется, я становлюсь его частью...
Та ми на словах усі Герої , а в реальності часто буваємо іншим словом на цю ж літеру Г ... Але ж спочатку треба створити собі ідеал, а потім уже і самі намагаємося під нього підтягнутися. Дякую Вам
Як чудово, що є таке відчуття... Мабуть, це найважливіше в стосунках - стати частиною один одного і робити нові відкриття, не розчаровуючись, а все більше захоплюючись. Це справжнє щастя...
Чудовий вірш! Вражає дивовижна тактовність ЛГ, з якою він пробує пізнати внутрішній світ коханої.
Ваш вірш нагадав передачу, де психолог дуже наочно пояснює різницю між чоловічим і жіночим внутрішнім світом. В головах чоловіків сімЯ, робота, відпочинок, друзі... чітко розділені по своїх "коробочках". При виникненні питання чи проблеми, чоловік заглядає в конкретну коробочку. У жінок коробочок нема, там – тисячі проводочків, з відгалузками, перетинами, клубочками і т. п. Тому розгадати світ жінок практично неможливо.
Дякую, Світлано, за розгадку. Тепер я розумію, звідки в жінок беруться короткі замикання Проте, якщо чоловік раптом коробочки сплутає, то це вже надовго ...