Люди бажають шкарубіти в звичках.
Тупість за особистість видають.
По колії життя волочуть бричку,
Примножують в собі лінь, пиху, лють.
Поряд виблискують новітні магістралі,
Згубилися в траві таїн стежки…
Та бричка в колії, тягнемо далі,
Світ клянемо – життя нудне й тяжке.
Навіщо знати нам закон єдиний:
На краще хочеш змін – сам кращім стань,
Завжди подібне здибає подібне.
Буття не догма – дзеркало старань.