Любі мої українці!
Любі мої українці, є в кармані і в ширінці,
Але клепку могли мати, тільки де її узяти.
Глянем в глибину віків і знайдем там парубків,
Яких варягами звали, на нашу Русь, закликали.
Ті правили три століття, було не одне жахіття,
Бо всі князі ворогували, все, друг у друга відіймали.
У мене дальше по мові, тільки б ви, були здорові!
Мова наша мелодійна, материнська і надійна.
Я чомусь усе збиваюсь, пояснити, вам стараюсь,
В нас головне – мова й віра, та народная довіра.
Запам’ятай добре друже, не буде тобі байдуже,
Хто тепер повсюди править і кого «еліта» славить.
Візьми добре придивися, розкрий очі, потрудися,
Взнаєш хто, біля кого, тобі не буде однаково.
То коли все зрозумієш, знайти вихід, сам зумієш,
Я не стану тебе вчити, бо маю ще, що робити.
На такому і кінчаю, всім здоров’я, я бажаю!
08:50.08.03.2018.
