Завжди в людському так було житті,
Що воля із неволею змагались,
І коли волі дуже хтось хотів,
Їх діти кров’ю власною вмивались.
Ця істина підтвердилась не раз –
Синами й ми знов платимо за волю ,
Яку збудив і оспівав Тарас,
Що попрана азійською ордою.
Вона сьогодні нищить наш Донбас,
Підступно Крим із морем підкорила,
Та не скорити їй ніколи нас,
Як не зламати волі нашій крила!
16.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Більшість донечан та кримчан навряд чи бачать себе у неволі, Ганно. Змінилася влада, протекторат, та багато хто задоволений, а наші війська називає окупаційними. Нинішня влада, яка мала відстоювати наші інтереси дипломатичним шляхом, під патріотичними гаслами намагається відкупитися від сусіда шматом території та життям наших співвітчизників. Та проблема не стільки в сильному сусіді, який завжди був під боком та дбає таким чином про свою безпеку, а у слабкості та продажності нашої влади.
Дякую. Так, з владою нам не пощастило. Пригадую, як зразу після Майдану від цієї ж влади звучало: Україна заживе так, що Крим і Донбас самі попросяться до нас, та за 4роки віддалилися ще далі, ніж були.
Але разом з тим, знаю не одного такого, котрий є патріотом України. Це справжня кримська еліта. І все-таки, щось мені підказує, що буде Україна єдиною. Дай, Боже, щоби так і сталося!
"І коли волі дуже хтось хотів,
