Чого не хочу? Жити як брехня,
Не сіпати свій одяг на латки
Не пити ліки від нудьги
Я хочу жити, лиш своє, життя.
А є ще час,той вимір, нам не зупинити,
Не бачимо, не чуємо його
Ми маємо бажання тільки... жити
До сивого волосся на чоло.
До того часу, станемо мудріші
Та то, хто як, та як у кого вийде.
Он поголос лунає тихше тихше
Що понадвечір лише місяць зійде.
Лиш зорі-сестри, заблукали в небі,
Марнуючи ті виблиски в пітьмі.
Там на крило підняли вгору лебідь
Немов би полум’я зів’ялої свічі.
Немовби віск розчавили мене,
Та знову будні вщент заповнюють рядки.
Я бачу, лебідь пролітає в небі
Крилами закриваючи зірки.
