1. Росте рослинка ця лісочку.
Зелені матові листочки
У неї, квітка – голуба.
П’ятипелюсткова, дрібна.
З листків її плетуть вінки
На щастя-долю молодим.
Є цвіт і з бузовим відтінком.
Як звуть рослину цю? …
(Барвінком)
2. Вона навесні виростає.
Листки доволі довгі має.
Трикутниками мов потяті.
Квітки –жовтяві та лахматі.
Не рви її, в ній сік гіркавий.
До пальців міцно прилипає,
Хіба на ліки, Олю, Варю.
Із неї мед від кашлю варять.
(Кульбаба)
3. Квітка ця великою зростає.
Голову до сонця повертає.
Та й на вид вона, як сонце – видна!
Жовті пелюстки здалеку видно.
Стебельце зелене та м’ясисте.
Середина – чорна та ребриста.
В ній – насіння, можеш полузати.
Потовчеш – олію можеш мати.
(Соняшник)
4. Ця жовтоока квіточка росте у нас весною.
Цвіте собі до літечка і тішить світ красою.
Стебло хоч невеличке є, та соковите дуже.
В болоті, на лужку росте та під озерцем, друже.
Листки гладкі, круглесенькі, за розміром – великі.
А корінці – дрібнесенькі, та в ґрунті їх – без ліку.
Росте, п’є воду, пружиться. А звуть її - …
(Калюжниця)
5. Росте у лісі, дітки, вона, де тінь лягає.
Дрібненький цвіт у квітки, униз його схиляє.
Він схожий на дзвіночки – такі малі, біленькі,
Лише без голосочків. А листячко – довгеньке.
На стебельці так чинно росте по кілька квіток.
Не рви її, хлопчино. Із неї роблять ліки –
У нас, а не в Італії. А звуть її …
(Конвалія)
6. Під лісом виростаю.
П’ять-шість пелюсток маю.
Кошлаті всі, удатні,
Листки які? Салатні,
Посічені, не круглі.
Знайди про мене в «Ґуґлі».
Лілова пелюстинка,
Жовтява серединка
Як звариш мене, Злато,
Ковтнеш напій, то спати
Захочеш в тій хвилині.
В Червоні книзі нині!
Побачиш, це згадаєш?
Що я за квітка, знаєш?
(Сон-трава)
7. Я снігу не цураюсь,
Крізь нього пробиваюсь
До світла на узліссі.
Одна у мене з місій –
Втішати світ красою
Білявою косою.
Махну – і люди мліють,
Дивуються, радіють.
Я ж перша виростаю,
Таку вже вдачу маю.
Як три пелюстки в ризі –
Шукай в Червоній книзі.
Мене тоді. Зникаю.
Не рви мене, благаю.
Земля – мій любий ліжник.
А звуть мене …
(Підсніжник)
8. Вид у рослини – не манірний.
Листки – округлі та довгасті.
А цвіт – дрібний та двоколірний,
Рожево-голубої масті.
Під час зростання він темніє –
З рожевого стає синеньким.
Пускати гарні пахи вміє.
Напій звари, спожий швиденько.
Служити людям – зела кредо.
Властивість чудодійну має –
Нектар бджілкам дає для меду,
Від кашлю дітям помагає.
Не рви багато квітів, Ало,
В Червону книгу вже попала.
Загоїть рани ця чаклунка.
В ній корінь - мед. А звуть - …
(Медунка)
ID:
776826
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 13.02.2018 20:14:03
© дата внесення змiн: 14.02.2018 18:26:14
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
Загадки, мов квіти розцвіли. Гарно! 
