Пустка душі… розклад ілюзії…
А в порожнім театрі
Скінчено давно гру
І глядач став у ролі актора
Ідучи по мокрому склі
Я відчуваю як зникну.
Цей світ ілюзорності
І в круговерті історії
Кожен твій крок стає
Початком чогось нового
Маски на лицях - це твоя порожнеча.
Котра знищує душу.
Не давай питань:А далі?
Що далі, там за обрієм?
Питання що відповіді не мають.
Скоро, ще мить і піду назавжди…
У розчарованому житті нема
Більше що сказати і все ж …
Поїзд зникає їдучи в нікуди.
І знову на публіку гра –
Ще один безумний крок
І нехай буде те, що має
Статися - я віддамся на
Випадок долі
Постріл у темноту ночі
Але мить проминула
І я залишився тоді живим.
Сцена пуста – лише грим
В порожньому залі і холод,
У цьому космосі без правил…
У хворій фантазії
Злітаючи до неба і вниз
Ти падаєш на сотні пелюсток
У віртуальність –
Поринаючи в світ поміж богів
"Кожен твій крок стає початком чогось нового..."Це - Істина.Це Закон причини і наслідків.Коли людина починае задавати питання "звідки?" і "куди?", вона стала на шлях пошуку свого Вищого Я.Головне зрозуміти, що ти не є тіло, ти Той, хто живе в ньому, Ти Дух, Частка Божої Любові! А долю свою потрібно Творити, вивчаючи Істину та виконуючи ЇЇ Закони. Вітаю Вас у Вашому пошуку. Щасти!
Друже,дуже глибокий і чуттевий вірш!Пробач,але треба ніколи не відчаюватися і крокувати вперед,здійснюючи найкраще-найпотрібніше!Треба знаходити і берегти себе в гарних стосунках,діях,міркуваннях,мріях!Звісно ,треба розібратися:"Що таке гарно,що таке погано!"Але повинно з усієї сили берегти Своє Життя і Життя
Найближчих!Бажаю гарного здоровля, настрою,стосунків,праці і відпочинка! З Повагою Олексій(Капелька).
смертий, який чуть- чуть торкнувся світла ... десь там за горизонтом... дякую що зайшли і за такі теплі побажання...буду надіятися що ваші слова колись тай може збудуться ...