Україна з горя посивіла:
Топче ворог землю її знов,
Та жива, жива душа і віра,
І надія, і свята любов.
Кличе сурма кожного в дорогу,
Хто зберіг ці щирі почуття,
Дорожить хто батьківським порогом
Й не шкодує власного життя.
Бо ж війна шматує землі наші,
Хоче знов накинути петлю.
Не роки – віки воює Раша,
Долі всім ламає без жалю.
Кличе сурма і мене до бою,
Щоби боронити отчий край,
Тяжко розлучатись нам з тобою,
Залишати наш сімейний рай.
Потемніло небо у Донбасі,
П'є земля синівську свіжу кров.
«Помолись, кохана, ти до Спаса,
Щоб москаль Вкраїну не зборов!»
Чернігів. 9.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
Ганнусю вірш пронизаний болем,вірою і любов"ю.
Повірте мені,ніколи, чуєте ніколи москалеві не
панувати на Богом обраній землі.Через три роки і 150 днів Росіі як імперіі не існуватиме, буде
велике попелище а в Кремлі житимуть сови та
бродячі собаки.
СЛАВА УКРАІНІ!!!СМЕРТЬ ВОРОГАМ !!!
Хочу вірити Вашим словам.
І сподіваюсь, пролетять роки,
покінчимо з війною ми і з болем,
наповним душі радістю любові
і жити в мирі будемо віки! Слава Україні!
Не зборов москаль, так зборов американець - різниця невелика. Подивіться, як наш П. всім в рот заглядає, огидно просто. Щей прапорами європейськіми пообвішаються, а де ж та незалежність?
Ярославе, ну, так з двох зол, як правило, обирають менше. I наш П, який заглядае всiм в рот - це ж ще не вся Украiна, а лише один ii представник, до того ж далеко не найкращий.
Американськi ж високi чиновники не закликають вiдривати вiд Украiни шматки i включати iх до складу США i не кажуть, що якийсь регiон Украiни - це "icконно американська земля" або "Новоамерика", а високi чиновники з Росii вимагають саме цього.
У американців інша тактика, вони роблять свою справу мовчки. По світу в них вистачає сателітів, необов'язково їм входити до складу США. Я ще може напишу колись, як натрапив на приїзд Маккейна у майданівські часи. Обставлено це було так, що я відчув себе чужинцем, а він явно почував себе вдома й поводився відповідно. Та тоді ми готові були на все заплющити очі.
А яке з двох зол менше, це цікаве питання, гадаю, більшість матерів солдат, що загинули, прокляли цю війну разом з майданом. Не кажучі вже про мирне населення Донбасу. Як би ж то ми вибороли незалежність. Так ні, змінилася лише сфера впливу. А хіба ця війна за незалежність? За гроші та владу.
Важко не погодитися з вами обома, бо кожен має рацію. Дякую за сміливі мудрі коментарі. Моя думка така: відколи існує світ, владарює сильний. Ми покищо слабкі, але найбільше не хочемо влади Росії на своїй території, бо ситі нею. А незалежність народжується спочатку у головах, тобто у свідомості, а потім здобувається інша: територіальна, духовна і т.іш.
Нi, ну, Ярославе, рубати так з плеча тут теж не треба. Матерi прокляли цю вiйну не разом з Майданом, а разом з тими, хто захопив владу в краiнi, прикриваючись при цьому Майданом. А це двi великi рiзницi, як кажуть у Одесi.
А на Майдан люди вийшли висловити критику на адресу Януковича. Людям не подобався Янукович i вони мають дати негативну оцiнку його дiям. I це нормальний процес. Янукович же не червонець, щоб усiм подобатись. А вiн, у свою чергу, наказав стрiляти по людях, якi його критикують, з вогнепальноi зброi.
Дмитро, я Вам десь уже писав, здається, що не є адвокатом попередників. Але очевидно, що якби у цієї влади були реальні докази проти них, то заочно вже засудили хоча б Януковича. Ну це ж смішно - за чотири роки - одні балачки. А те, що у протестуючих була зброя, про це кричав і Луценко тоді з трибуни Майдану, та й я знаю від тих, хто тримав її в руках. І 13 загиблих міліціонерів - це підтверджує. Зараз я розумію, що в опозиційних політиканів стояло завдання спровокувати збройний конфлікт - інакше це нагадувало нинішній мертвий Міхомайдан без якіхось певних перспектив. Особливо цього хотіли Штати. А от попередникам це було невигідно. Дуже зручно спхнути без доказів все на ту владу, але так робили й більшовики, роззстрілявши чи виславши з країни своїх попередників, назвавши їх контрою чи ворогами народу. Зараз відбувається те саме, лише П. - член того уряду не підпадає чомусь під це визначення.
Ярославе, так i я теж не е адвокатом нинiшнiх керiвникiв краiни.
Тiльки от зброя у протестуючих може i була, але це не значить, що вони ii одразу почали використовувати.
Ось по датам порiвняйте - якого числа з'явилися вбитi серед мiтингувальникiв - Сергiй Нiгоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник i якого числа були вбитi спiвробiтники "Беркуту". А мiлiцiонери що думали - що iм можна вбивати кого завгодно i скiльки завгодно людей, а у вiдповiдь - вiд друзiв загиблих нiякоi помсти не буде. Та, так не бувае.