|
Роки летять у даль небес,
Так швидко час минає,
Нічого ве не повернеш,
Життя вогонь згасає.
Підходить старість сивочола,
І мудрості нам добавля...
Виросли діти, відлетіли,
Для чого ж нам дано життя?
Воно ж таке коротке,
Що ніколи спочить -
Спішиш, весь час в дорозі,
А може, зупинись?...
Задумайсь, любий друже,
Поки надія є,
Що ж буде після смерті,
Куди душа піде?
Адже Бог дав нам душу,
Яка повік не вмре,
Їй чи у пеклі жити,
Чи в рай вона піде.
Це важко зрозуміти,
А ти повір і все,
Бо так сказав Господь:
- Життя повік не вмре.
Якщо повірити зумієш,
Життя нове почнеш,
Які би муки не терпів,
Щасливий з Богом ти підеш.
Життя є на небесах,
Туди Ісус пішов,
І приготовив місце вже
Для кожного із нас.
Лиш відвернися від гріхів,
Покайся, щиро помолись,
І Бог усе тобі простить,
До себе в царство запросить.
Без віри - життя марнота,
Надія нам сили додава,
Любов гріхи всі покрива
І в вічне царство направля.
Людина повинна любити,
Так, як Господь усіх любив,
Гріхи усім прощати,
Щоб і нам Ісус простив.
Ось істина проста:
Любов усе перемагає,
Вона ніколи не згасає -
У цьому сенс життя.
10.09.2008 року.́
ID:
774842
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 03.02.2018 05:58:50
© дата внесення змiн: 03.02.2018 06:01:39
автор: Марія Романюк.
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дай Боже,щоб любов перемогла! Може нарешті закінчиться ця війна.
Дякую вам за коментарі. 
