Тікає ніч по стежці між зірок,
Підкорена законами природи,
Назустріч дню новому зробить крок
І посивіле марево народить.
Коли ж воно, схвильоване, затче
Ярки й долини, й річище глибоке,
То слухать буде, як вода тече,
Загорнена у тишу сірооку.
Під маревом дрімає осока
Над плесом онімілої водиці…
Ідилія ранкова отака
Чарує око і моє, і птиці.
27.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
* * *
світлого причастя Ані
коли воно в коханні...
ти трохи бездиханний
і як в саду
в тюльпані
і ти сягнув
в молодій Анні!
лиш коли дух
твій — голубиний
ти можеш несподівано любити
дружбу глибокую водити
в глибокій цій
людині...
не досвід
лиш пульсуючі начала
чого не знав ти —
досі
і досі чого
вона
не знала?
любити — так любити
верхи днів
любити
мов молоко в коханні
дружити
врешті жити-жити!! —
Бог-Слово що сягло
в молодій Анні!..
коли ніхто
нічого не напише
бо ледь він дише
й світ —
ледь дише!
зате до рук її
і як цілує!!!
коли весь світ пульсує
і він і світ — цілують
любов златиста у коханні
верх пінки молока
чи що сплакне з глибин,
чого любов не чує? —
в молодій Анні?
і алілуйя, алілуйя...
як можна жити на
розстанні?
в коханні?
і ти сягнув
в молодій Ані?
ти трохи странний
і ти в саду
в тюльпані
і трохи
бездиханний...
Що тут скажеш? Гарна, серцю люба Ваша, Ганно, пейзажна лірика. Бо все виписано так виразно, красиво,що краще і не скажеш: "Тікає ніч по стежці між зірок, Підкорена законами природи, Назустріч дню новому зробить крок."... Вітаю з творчою удачею!
Що тут скажеш? Гарна, серцю люба Ваша, Ганно, пейзажна лірика. Бо все виписано так виразно, красиво,що краще і не скажеш: "Тікає ніч по стежці між зірок, Підкорена законами природи, Назустріч дню новому зробить крок."... Вітаю з творчою удачею!
