Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: dovgiy: ОСОБИСТЕ - ВІРШ


dovgiy: ОСОБИСТЕ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 51
Персональный ЧАТ 333
Персональный ЧАТ Anastasiia
Персональный ЧАТ Flexis
Персональный ЧАТ M@sik
Персональный ЧАТ Nino27
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ Viktorovich
Персональный ЧАТ Virshi_v_KYTo4ky
Персональный ЧАТ VoK & SoN
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Ігор Сас
Персональный ЧАТ Ірина Морська
Персональный ЧАТ Аль Таирр
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Гість-Наум
Персональный ЧАТ Георгий Данко
Персональный ЧАТ Дзюменко Маргарита
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ КОЛЮЧКА
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Ксеніка
Персональный ЧАТ Ксенія Ен
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Леся Утриско
Персональный ЧАТ Льорд
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ Мирося Іванюк
Персональный ЧАТ Михайло Онищенко
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олена гай
Персональный ЧАТ Оля Андрієвська
Персональный ЧАТ Разрыв Непрерывности
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Східний
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тетяна Акименко
Персональный ЧАТ Фет Сон
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ Щукіна (Гордієнко) Ірина
Персональный ЧАТ Юля Українка

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ОСОБИСТЕ

До чого важко зустрічати милу Коли для усмішки і сил уже нема Кермо життя іще тримаю понад силу Для чого стелиш білим, снігом білим, Моя непрохана зима? Ти подивись: хіба тобі не видно Їй так невесело до мене в дім іти Мені самому оці немощі огидні, Нащо нав’язуєш душі старечі злидні, Невже не можеш одійти? Зима лише зітхнула на горищі Мовляв: що хоч, те й говори! Приймай непрохану, небажану, дружище, І годі тобі в небо рватись вище, Якщо дочапав до пори! А мила таки стала на порозі Вся пахне свіжістю, Снігуронька моя! Крізь сітку зморшок на обличчі квітнуть рози Поцілувалася з морозом по дорозі І навіть так ревную я. Чому з морозом першим? Не зі мною… Як хочеш – так і розумій, чувак! У нього теж чуприна з сивиною І теж хотів пройтися з молодою, Та і в цілунку інший смак! 13.01.2018

ID: 771169
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 13.01.2018 19:08:18
© дата внесення змiн: 13.01.2018 19:08:18
автор: dovgiy

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (51)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ніколь Авілчаду, 16.01.2018 - 08:06
Чудовий вірш... 12 16 flo13
 
Ганна Верес, 14.01.2018 - 05:12
А мила таки стала на порозі
Вся пахне свіжістю, Снігуронька моя!
Крізь сітку зморшок на обличчі квітнуть рози
Поцілувалася з морозом по дорозі
Чудово! З Василем Вас! 12 12 12 ny5
 
dovgiy відповів на коментар Ганна Верес, 14.01.2018 - 15:30
Дякую Вам! З Василем! Зі старим новоріччям! Гарних Вам свят! 16 16 16 ny5
 
Для чого стелиш білим, снігом білим,
Моя непрохана зима? 17 flo31 Зворушливо-щемно... flo13
 
dovgiy відповів на коментар Людмила Пономаренко, 14.01.2018 - 15:39
Дякую Вам!
16 16 flo12
 

Нові твори