цей віршик мені подарувала моя бившая дівчина
я чесно питався зрозуміти, шо вона хотіла їм мені
розповісти, та до кінця так і не понявтебе кохаю до безтями
тебе я хочу більше всіх
прийди ж до мене, мій коханий
торкнись до рук і губ моїх
квіти пов'яли на віконці
ти зраджував мою любов
так холодно в моїй сторонці
шо навіть похолола кров
із іншою ти цілувався
пішов ти на фік, шоб ти здох
як би тепер ти не старався
не бути більше нам удвох
але ж я так тебе кохаю
аж серденько моє щемить
і де тепер ти, я не знаю...
побачитись хоча б на мить
та я без тебе дуже сильна
і не потрібен ти мені
порвала ланцюги, я - вільна
не хочу жити у брехні
не заслужив мого кохання
і не цінив того, що мав
приніс мені лише страждання
ти ворогом для мене став
коханий мій, невже так краще?
невже мене ти вже забув?
невже мєчти мої пропащі?
невже зі мною ти не був?
іди собі і не вертайся
мені й без тебе тут ніштяк
і не шукай, і не старайся
любов для тебе лиш пустяк
тебе кохаю до безтями
тебе я хочу більше всіх
прийди ж до мене, мій коханий
торкнись до рук і губ моїх
У кожної людини на плечах сидить дві істоти: на одному - з німбом, на іншому - з хвостом....просто у закоханих, нещасно закоханих, вони дуже балакучі, а якщо цих балакучих та ще й подружити з усією комашнею, що крутиться в голові - виходить вищеописана вечірка)))
....а, нещодавно прочитала:
Чоловіка потрібно любити на 10%, розуміти - на 90.
Жінку потрібно любити на всі сто відстотків, адже зрозуміти її неможливо)))
На мой взгляд, она хотела Вам сказать - и люблю, и ненавижу... 
