Лі́мерик(англ. limerick) — жанр гумористичної поезії, джерелом якої є фольклор; імпровізована застільна пісня, нісенітниця, завершувана приспівом «Чи приїдеш ти в Лімерик?», названий за ірландським містом Лімерик. За іншою версією, твори цього жанру поширили ветерани ірландських бригад, які перебували у складі французької армії (1691—1771).
Поняття з’явилося у словниках приблизно в 1876, хоча вживалося значно раніше, було зафіксоване у збірниках «Історія шістнадцяти дивовижних бабусь» (1820), «Випадки із життя та пригоди п’ятнадцяти джентльменів» (1822). Його використовував англійський (за походженням ірландець) художник і поет Е. Лір (збірка «Книга нісенітниць», 1846), який дещо змінив традиційну віршову форму, назвав її нонсенсом. Йдеться про жартівливі епіграми на будь-яку тему, яким властиві комічно-гротескні деталі, каламбури, парономазії. Тут одивнення відбувається на основі словесної гри із застосуванням нетипової орфографії.
Складається з п’яти версів (рядків) із римою aabba, із тристопним анапестом у першому, другому, п’ятому версах, із двостопним — у третьому та четвертому. Однак система римування може бути порушена, як і кількість стоп у віршовому рядку, бо вирішальне значення надається розкутій інтонаційно-синтаксичній структурі. Е. Лір об’єднав третій та четвертий верси в один із внутрішньою римою:
Грав дудар на дуду без угаву
Зирк — аж змій йому лізе в халяву!
Та він грав-вигравав,
Поки драла змій дав —
Від музики, що грав без угаву
(переклад О Мокровольського)
Зверталися до форми лімерика також А. Теннісон, А. Суінберн, Дж. Р. Кіплінг, Р. Л. Стівенсон, Марк Твен, Ю. Тувім, С. Баранчик, А. Качан, Юрко Позаяк та ін.
Жив-був хлопець в далекому Фастові,
він записував файні подкасти,
та упертий народ
не купує айпод,
і не слухає Фастів подкасти.
(А. Качан)
Роальд Дал у дитячій повісті «Матильда» про геніальну дівчинку також вдається до жанру лімерика. Героїня повісті Матильда у перший же день навчання в школі експромтом складає свій лімерик про вчительку:
Ми всі задаємо щоденні
питання про вчительку Дженні:
«Чому це в неї
лице мов у феї,
казкове?» Дива незбагненні!
(Переклад Віктора Морозова)
Джерело: Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К : ВЦ «Академія», 2007. — С. 557 (Енциклопедія ерудита)
