Прикрашаємо ялинку... років п’ятдесят назад.
Ще зі мною мама й тато, цілий світ подій і дат.
Пригадаю зшитий з марлі, самий перший свій наряд.
Зірочки з фольги на ньому — справжній срібний зорепад!
На ялинці сніг із вати, хлопавкам теж місце є.
Вірю, Дід Мороз до свята подарунки принесе.
Прикрашаємо намистом, серпантином гілочки.
Пам’ятаю ще годинник, де дванадцять без п’яти.
І бурульки особливі, і дзвіночки голосні,
Примостилися на гільці золотисті ліхтарі.
Космонавти у скафандрах, хатки в білому вбранні,
Кукурудза з помідором і грибки-лісовички.
На прищіпках Лель, Снігурка (дуже я їх берегла).
Справжня казка на ялинці понад вечір ожила.
Ниточками прив’язали всі цукерки, що були,
В срібні фантики горіхи по-святковому вдягли.
От ялинка в нашій хаті: і красива, і смачна!
Скільки років пролетіло... скільки.., а вона жива.
Хай там фото чорно-білі дні безжально пожовтять.
Як в дитинстві, зайці білі пряниками пригостять.
Прикрашаємо ялинку для дітей і для внучат.
Скільки кульок кольорових, скільки вогників-гірлянд!
Дуже прагнемо зробити і великим, і малим
Справжнє свято, казку-диво, в пам’ять про батьківський дім.
01.2017 р.
