UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: В далеке минуле - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ laura1 відповів на коментар Олександр ПЕЧОРА, 22.12.2017 - 20:28
Дякую Вам, пане Олександре за теплий коментар. Рада, що завітали!  
Дякую Вам за візит. Рада, що вірш Вам сподобався!
 Це правда. Всі ми були дітьми. Тільки в кожного дитинство різне. Комусь в ньому затишно і добре, а комусь не дуже. В моєї мами - дитинство це - війна, страх, голод і холод. І вона туди повертатися не хотіла. Хтось виріс в дитячому будинку і не дуже хоче згадувати ті роки. Хтось виріс в сім'ї п'яниць, або маючи батька п'яницю і теж дитинство не дуже веселе. А мені пощастило. До школи жила в бабусі й дідуся, яких дуже любила. Мені в них було затишно і спокійно. Я там була, як у раю, хоч у мене і не було багато іграшок. Але в часи мого дитинства вже не було голоду.
laura1 відповів на коментар Надія Башинська, 11.12.2017 - 00:47
Ой, пані Надіє, дуже часто туди їжджу. Та лише подумки. Рада, що завітали!
Ніна-Марія, 10.12.2017 - 20:55
Які ж спогади навіяли Ви своїм віршем, Ларисо. Це те, що завжди живе в твоєму серці...     
laura1 відповів на коментар Ніна-Марія, 11.12.2017 - 00:18
Це так! Бо дитинство - це найкраща, безтурботна пора. Жаль, що не у всіх є це щасливе дитинство. Дякую Вам, що завітали!
Ганна Верес, 10.12.2017 - 19:53
Такі знайомі почуття озвалися в душі моїй після прочитання В  ашого твору. Беру собі.
laura1 відповів на коментар Ганна Верес, 10.12.2017 - 20:03
Думаю, пані Ганно, що такі почуття з роками виникають у кожного. Може помиляюсь я. Може це тільки в емоційних творчих особистостей. Хай там як, я рада, що вірш торкнув струни і Вашої душі.
Н-А-Д-І-Я, 10.12.2017 - 18:27
Щемні рядки..У мене теж часто приходить таке бажання, та, на жаль, це нездійсненні думки..     
Дякую тобі, Надієчко за тортик. З'їла б кусманчик або й два.
 Настрій щось у мене сьогодні такий. То взагалі, була депресія. За останні місяці нічого не писала. Навіть думати не хотілось ні про сайт, ні про вірші. Але зрозуміла, якщо вже ти пишеш вірші, то це нікуди вже не дінеться. І знову повертаюсь. І такий стан останні пару років, я вже помітила, в мене восени. Зараз вже краще.
laura1 відповів на коментар Михайло Гончар, 10.12.2017 - 19:15
Так, пане Михайле! Чим менше залишається років життя, тим частіше ми живемо спогадами. Я думаю, що це стосується кожної людини. Поети у поважному віці вже пишуть більш філософські, пейзажні, патріотичні вірші і звісно про свої спогади. Тут менше про кохання у теперішньому часі, бо всі ці почуття вже пережиті. Але залишається любов до дітей, онуків, тварин, природи і до всього красивого, що милує око. (мистецтва, музики (класичної), поезії, пейзажів у різні пори року). І впевнена, що у немолодих поетів вірші глибші, мудріші, хоч і менше пристрасті. Всьому свій час.
Михайло Гончар відповів на коментар laura1, 10.12.2017 - 19:27
Абсолютно з Вами згоден - Дуже гарно і мудро сказали. Дякую.  
горлиця, 10.12.2017 - 18:09
У кожного з нас виникають такі думки. Дитинство завжди згадується мов чарівна казка!
Дякую Вам, що завітали.
Все більш з роками дитинство, юність і молодість (а особливо безтурботне дитинство) згадується з сумом, навіть з тугою.
макарчук, 10.12.2017 - 16:42
містика! Я вчора схожий вірш чула від друга! Саме образ потяга і минулого! Тільки російською мовою. Я не про плагіат - мого друга немає в Інтернеті. Це був вірш, записаний ручкою в блокнотику. Треба ж так... Співпадіння думок 
Впевнена, що містика завжди присутня в нашому житті. І все, що ми пишемо, вже давно написано і переписано. І не буває в нашому житті випадковостей. Інколи назріває подія або проблема і ти натрапляєш на вірш, де читаєш або відповідь, або що буде, якщо ти вчиниш так або по-іншому.
"О любви немало песен сложено, я спою тебе, спою ещё одну..." - так, сказано багато, але деяким митцям вдається бути оригінальними
Ваш вірш безумовно гарний!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
