Повертайтесь, сини. Повертайтесь додому.
Повертайтесь з чужих, далеких доріг.
Боронити Вкраїну вже буде нікому,
А старенькі ступнуть лише на поріг.
На війні й лихолітті вмирають герої,
Генофонд України на згубній межі.
Хто лишився — в обмані, ізгої,
До пори мовчать, ніби глухонімі.
Ще вірять, що доля їх не лишила.
Поки ще терплять, як є - живучи.
Багато крові Вкраїна пролила,
До Волі й Слави йдучи.
Тисячоліття тлумили Вкраїну,
Свої яничари та сусіди-кати.
Та маємо ми терпіння і силу,
Та й Україну змогти зберегти.
Ви розлетілись по білому світу,
Славу Майданів чужинець забрав.
Ви ніби забули Предків завіту
Волю і Славу народ в боях здобував.
Повертайтесь, сини. Повертайтесь до рідної хати!
На поріг свій не дайте чужинцю ступить.
Вас чекає ріднесенька мати,
Неньку-Вкраїну слід гуртом боронить.
2017 КВІТЕНЬ
Спасибі, за порозуміння. Хочеться крикнути на весь світ: - Люди отямтеся, освободіться від рабства. Хіба мало крові пролили за Волю. Та не чують, ніби глухі і сліпі. Кожний за себе. Такий шлях - це поразка.
