Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Треба віддати належне Росії (публіцистика) - ВІРШ

logo
Вікторія Т.: Треба віддати належне Росії (публіцистика) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Leskiv
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Треба віддати належне Росії (публіцистика)

Треба віддати належне Росії: значення пропаганди в ній зрозуміли набагато раніше, ніж деінде. Набагато раніше зрозуміли такий парадоксальний психологічний феномен: люди живуть не стільки реальністю, скільки міфами про цю реальність. Міфи здатні створювати іншу реальність --- яскравішу й переконливішу, ніж ту, яка існує навколо. Через міфи  можна моделювати поведінку людини.
 З перших років радянської влади  величезна увага приділялась мистецтву державного міфотворення. І зараз, коли в гумористичних малюнках бачиш, як у обшарпаних комуналках сидять такі ж обшарпані чоловіки й жінки і, дивлячись у простір, стурбовано питають «Ну, що там у хохлів?»,  не смієшся і не дивуєшся, тому що це – правда. Люди, охоплені ідеєю (у даному разі ідеєю про те, що донедавна ще близька їм Україна підпала під владу якихось страшних чорних сил під назвою «бандерівці»), не помічають нічого навколо себе -- ні облуплених стін, ні даху в дірах, ні бруду. Люди, охоплені екстазом від переконання, що у битві зі злом вони – на стороні добра, не потребують матеріального комфорту. Вони до нього нечутливі.
Міф відіграє роль анестетика. Перед його лицем  відступає на задній план все, що дошкуляє й дратує в житті -- хвороби, хамство, безгрошів’я, невлаштованість побуту, сімейні чвари. 
Міф спрощує світ і захоплююче поляризує його на «ми» й «вони». 
У міфі всі, хто цей міф поділяє – твої друзі. Так людина влаштована. Кожен хоче бачити себе в ореолі  світла й правоти і мати однодумців. 
Не менш важливо й те, що міф – це завжди драма. Куди там тій «Рабині Ізаурі» чи «Просто Марії», що збирали колись радянські сім’ї  перед екраном! То все стосувалось минулого і відбувалось у далеких чужих краях, зате зараз захоплююче-страхітливі драми відбуваються поруч з тобою, щодня й щогодини, встигай тільки переповнюватись жахом і праведним гнівом. 
Вдало змайстрований, живучий міф стає основою світогляду мас і кожної людини зокрема, а ні за що людина  так міцно не тримається, як за свій світогляд, за раз і назавжди засвоєні поняття, тому що їй здається, що втративши їх, вона безповоротно втратить саму себе. 
У міфі є щось онтологічне, що не піддається раціоналізації і вкорінене в самій природі людства. Життя без нього лякає хаотичністю, і врешті решт приходиш до висновку, що той має певнішу владу над народами, хто зумів захопити їхню уяву найяскравішими, найбільш емоційно наснаженими міфами,  настирливо й невтомно пропагуючи їх.
Лише одна біда з міфами – з часом вони стають наркотиком, дозу якого необхідно постійно підвищувати. У будь-який момент ефемерне відчуття спотвореної реальності може розбитись, як скляна куля. Як би не старались міфотворці, скільки б не вкладали сил у підживлення старих міфів, вони поступово муміфікуються. Починаються повтори, набридлі затерті смислові штампи, відчуття ходіння по колу і – головне – штучності  й надуманості всього, що раніше здавалось живим  і надихало пафосом бурхливих праведних емоцій. 
Але доки цього не відбулося, міфи вбивають. І захищатись доводиться не просто від людей, а від людей з вбудованими в них міфами. Вони люблять їх, не мислять себе без них  і ненавидять усіх, хто пробує ці міфи зруйнувати. Поговоріть з мешканцями Донбасу або Росії – і ви відчуєте, як чіпко вони тримаються за міфи, з якими давно вже зріднилися й зрослися. 
Мені подобається стаття Алена Базансона, яку хтось привів на ФБ, з однією заувагою: те, що він називає просто «брехнею», насправді значно складніше й небезпечніше. Людина, яка просто бреше, в глибині душі знає правду. Для більшості «русского мира» правда й міф зрослися в одне так, що їх уже неможливо розділити, не завдаючи кривавих душевних ран. Тому все відбувається так тяжко і повільно у цій війні, із посиленою ненавистю до України, особливо у представників старшого покоління. Страх втратити звичний тобі міф – один з найбільших страхів, відомих людині.

https://www.ar25.org/article/mystectvo-brehni-ye-osnovnoyu-rysoyu-rosiyi-alen-bezanson.html


ID:  763855
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.12.2017 06:12:18
© дата внесення змiн: 07.06.2020 00:42:03
автор: Вікторія Т.

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (633)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Еkатерина, 06.12.2017 - 21:38
хай бере своє належне тай мандрує вже, навіть читати заголовки з їхніми іменами знуджує...
 
Вікторія Т. відповів на коментар Еkатерина, 07.12.2017 - 13:58
smile give_rose
 
Панове коментатори, здається, не вловили різниці між міфами, які формують націю, та міфами, які заступають місце факту. Завдання перших - занурити коріння народу в славетне, але легендарне, тобто недосліджуване і тому неспростовне минуле, пов'язати з усім великим і величним в історії. Завдання других - заступити/спростувати факти історії, сформувати певну картину світу, загалом -
промити мізки. Здається, в тексті йдеться суто про другий тип міфів. Саме за такий тип одного дядька навіть повісили - був собі такий Штрайхер в третьому рейху https://dt.ua/history/propovidnik-nacizmu-zhittya-i-prigodi-yuliusa-shtrayhera-_.html
 
Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 07.12.2017 - 13:56
У будь-якому національному міфі є щось від реальності і є щось від фантазії. Навіть реальні історичні події можна подати з різних точок зору. Головне те, що міф кожного народу «працює» на його користь, піднімає його самоповагу. Так заведено в цілому світі, і всі це розуміють. Українці в більшості живуть чужим міфом, який «працює» проти них. У російському національному міфі українцям відведено роль недолугого родича, до якого можна ставитись поблажливо, деколи й допомогти, але при цьому він повинен знати своє місце. Біда в тому, що багато українців теж так вважають. Звідси оте -- «Росія, так званий агресор» у коментарях на сайті. Одна відома поетеса, яка прославилась віршем про загиблих на Майдані, тепер пише про те, як добре її в Росії приймали, що це – «не її війна» і, що б їй не заподіяли українські «нацики», вона не боїться вголос признатися в любові до Росії. За всім цим і далі стоїть традиційна провинна поза: ми знаєм, що заслужили на покарання, а ви ж до нас так поблажливо: в концертах виступати дозволяєте, гроші у себе даєте заробляти...Ставлення до себе багатьох українців цілком вписується в міфологічну картину світу пересічного росіянина і явно працює проти українського народу.
 
горлиця, 04.12.2017 - 15:04
Дуже добре схоплене поняття міфу!Коли людина неможе глибоко думати, приймає те чим її годують. Такими стали "советські" чи як у нас казали із захопленням "радянські" люди. У них чорне ставало біле! Нажаль, ще і досі у багатьох залишився менталітет минулого у яких " чистенько вимитий мозок" Надія на молодь!
 
Вікторія Т. відповів на коментар горлиця, 05.12.2017 - 01:32
У мене також надія на молодь, хоча й вона також часом розчаровує.
 
труффальдіно, 04.12.2017 - 11:35
Прочитав із задоволенням, але...
Люди, охоплені екстазом від переконання, що у битві зі злом вони – на стороні добра, не потребують матеріального комфорту. Вони до нього нечутливі. Міф відіграє роль анестетика. Перед його лицем відступає на задній план все, що дошкуляє й дратує в житті -- хвороби, хамство, безгрошів’я, невлаштованість побуту, сімейні чвари. Міф спрощує світ і захоплююче поляризує його на «ми» й «вони».

Хіба то краще, щоб було, як у Ольжича
За шмат гнилої ковбаси

Ти батька й матір продаси
?
Національний міф - це не так вже й погано. Кожна нація мусить мати його.
Ми сміємося з росіян, які живуть в комуналках? А ми, певне, всуціль в пентхаузах живемо? Немає в нас ні комуналок, ні брудних запаскуджених гуртожитків, дороги в нас всуціль європейські?
Росіяни сміються з "єврогеїв" та "клятих америкосів", блискаючи голим задом, ми сміємося з росіян, маючи такий же голий зад.
Замість того, щоб творити свою національну ідею, свій національний міф, ми займаємося "боротьбою з вітряками".
Ідея "русского мира" хоч і неприйнятна для нас, але об'єктивно нічим не гірша і не краща "панамериканізму".
Щодо попереднього коментаря - не думаю, що хтось пакує кудись валізи smile
 
Вікторія Т. відповів на коментар труффальдіно, 04.12.2017 - 12:20
Згідна з тим, що кожна нація має свій міф. Мова про те, що українці не повинні перебувати під владою чужого міфу, з яким вони зріднились. Оте "губернське світосприйняття", про яке пише Фотінія, і яке колись Шевельов назвав "провінціалізмом" -- другим ворогом України після "комплексу Кочубеївщини", і є наслідком того, що більшість українців назавжди купилась на російський міф про "великого старшого брата". Самий термін нібито вже й не вживається, а відчуття меншовартості живе, а з ним -- і відчуття того, що живеш "на нашій, не своїй землі", а якщо земля "не своя" і ти не є внутрішньо самодостатнім, а всього лише додаток до чогось більшого, то чому не красти? "Неповнолітні" не несуть відповідальності.Про яке покращення економіки тоді може йти мова? Завжди буде "голий зад".
Доки зв'язаний чужим міфом, ти не є господарем самого себе, ти навіть не можеш працювати над власними недоліками (яких в українців чимало). Та "мовна шизофренія", про яку писав Шевчук, є наслідком психологічного роздвоєння і нездатності до пізнання і розуміння самих себе, а значить і нездатності до вольового зусилля.
 
Олекса Удайко відповів на коментар труффальдіно, 04.12.2017 - 12:24
smile А Ви виходьте частіше на майдани то й побачите, як налаштований народ проти олігархів... Балансування на коромислі"ні війни, ні миру", дай Боже, закінчиться, і "лекабристи@, повернуть свої пушки проти "власного" ворога - олігархату! Подивимось, що ви заспіваєте потім! tongue
 
труффальдіно відповів на коментар Олекса Удайко, 04.12.2017 - 13:12
Я не думаю, пане Олексо, що то дуже ввічливо ось так
Подивимось, що ви заспіваєте потім! tongue
Але... Ок. smile
Я заспіваю? biggrin biggrin biggrin Та то ви ходите на майдани для співів. Що ви там робите чи робили??? Руслані і Вакарчукові підспівували?
"А давайте запалимо ліхтарики! А давайте пострибаємо!" Що ви зараз там робите??? До вас прийшов черговий "месія" Міхо? smile Дясять років тому кричали - "Юля!Юля!", зараз - "Міхо!"
Що ви, штурмом Банкову берете??? Аааа... Цим "провокатори" займаються, а у вас же - европейські цінності, ви ж - "мирношляхівці"... Ніззя!!! biggrin biggrin biggrin
Оце і є - хуторянство. Хлопи збились в натовп і чекають - а раптом черговий "цар-батечко" волю подарує.
Чи ви чекаєте "декабристів"??? А у самих що, "кишка затонка" декабристами стати?
Чекайте - справа ваша. Пийте чай "Ліптон" і закушуйте київським тортом. smile
А куди я ходив і чого - то якось вже моя справа hi
 
Олекса Удайко відповів на коментар труффальдіно, 04.12.2017 - 16:24
smile Дякую, що читаєте! Певно, є щось там... І це мене радує! apple biggrin biggrin biggrin biggrin
 
труффальдіно відповів на коментар Олекса Удайко, 05.12.2017 - 01:24
Ммм... Як я Вам вдячний за Вашу дяку і який радий Вашій радості biggrin От, прям, розвиднілось мені! Прозріння надійшло, все'дно, як принцу індійському Гаутамі Шакьямуні biggrin biggrin biggrin . Тепер, може, і мені Буддою назватись, "просвітленим", тобто? biggrin biggrin biggrin
Маєте 600 $, Олексо? smile
 
Фотиния, 04.12.2017 - 11:10
Не поділяю оптимізму Олекси щодо "пакування валіз" sorry І якщо в Росії пропаганда - як то кажуть - "в лоб", то у нас багато маніпуляторів на більш тонкому рівні. Всі ці концерти на "Інтері", "Час будувати" з Оксаною Марченко (путінською кумою) - спроби замирити з "мише-браттями", ніби нема ніякої війни. Нещодавно читала коментарі однієї поетеси цього сайту з "Екатеринославской губернии", яка сумує за шоколадом "так называемого агрессора "Вдохновение" і ненавидить продукцію Рошен. Людина живе в Дніпрі, куди в госпіталь доставили чи не найбільш поранених, понівечених хлопців, а для неї агресор - "так званий". І як подолати це "губернське" світосприйняття? До речі, багато читачів піддакували цій пані. І ми живемо з ними в одній країні. Ох... 17
 
Вікторія Т. відповів на коментар Фотиния, 04.12.2017 - 11:46
Дякую, цілком поділяю Вашу думку. Ніяке покращення економіки не вирішить проблем України (та його й не буде), доки українці не перестануть грати в піжмурки самі з собою і з правдою. Для багатьох -- це все ніби гра:і війна, і жертви. Колись я написала в якомусь вірші: "і навіть жертви мало чого вчать", так воно й досі.
 
Олекса Удайко, 04.12.2017 - 08:28
12 Все так! Адже завдання кожної влади - творення міфів! Інша справа - розвінчування таких. В демократичному суспільстві це легко роблять незалежні ЗМІ Відтак у тоталітарно-авторитарній Росії, де ЗМІ підпорядковані виключно державі, оті міфи спрацьовують, в демократичній державі швидко розвінчуються! Україна - десь посередині між цими "крайнощами", відтак міфи тримаються недовго... Зараз якраз настав той момент, коли брехуни "пакують валізи", алечи встизнуть безперешкодно зникнути - питання! Тому і заздрять нам наші сусіди.

А книжечку отого євреїстого публіциста варто почитати, як і Вашу коротеньку ремарку, Вікторіє! apple biggrin biggrin biggrin
 
Вікторія Т. відповів на коментар Олекса Удайко, 04.12.2017 - 08:30
Мені здається, що українці ще й не почали розвінчувати "російський міф". Не знають, з якого боку узятися.
 
Олекса Удайко відповів на коментар Вікторія Т., 04.12.2017 - 09:09
То справа росіян! Нам би самим не вскочити в таку халепу! writer writer writer
 
Вікторія Т. відповів на коментар Олекса Удайко, 04.12.2017 - 09:19
Якраз розвінчати "російський міф", який засів у головах українців, -- справа самих українців. Інакше вони так і будуть тупцювати на місці.Здається, є народи, яким легше пролити свою кров, ніж назвати в очі ошуканця «ошуканцем», злодія – «злодієм», зайду – «зайдою», обійти і піти своїм шляхом далі.
 
Олекса Удайко відповів на коментар Вікторія Т., 04.12.2017 - 10:03
wink "російський міф" піде в тар-тара-ри разом з "російським міром", наше завдання ж створити "українське чудо", в яке б повірили наші сусіди... "чУДА", ЛЕЛЕ, НАРАЗІ НЕ ВИДНО! apple
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: