Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: НАВІГАТОР - ВІРШ


Олександр Обрій: НАВІГАТОР - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 15

Пошук


Перевірка розміру




НАВІГАТОР

Олександр Обрій :: НАВІГАТОР
Ти ж бо – мій GPS-навігатор. Як без тебе б цей світ спохмурнів! Ти... що хочеш собі навигадуй – та не треба інакших мені. І не треба, щоб інші дивились, як я плачу до себе й сміюсь, споминаючи вигини вилиць і якусь позаземність твою... Може б усмішку вдавано витис на зізнання страшне: «Ти – лиш друг...» Та дивитись, дивитись, дивитись в сині очі б, як в чорну діру! Чи подібну глибінь ще зустріну, перебабравши тисячі літ? А як ні – то котитися б з рінню упереміж, або на чолі! Силоміць, знаю, милим не стати... Хай з розпуки заплаче нам блюз. Тільки знай: найцінніший мій статок – нерозділене, зблякле «люблю!»... © Сашко Обрій.

ID: 763774
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 03.12.2017 18:40:19
© дата внесення змiн: 03.12.2017 18:40:49
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (92)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Віктор Ковач, 03.12.2017 - 19:18
Классний вірш! Так по-свіжому про кохання 12 12 12
 
Олександр Обрій відповів на коментар Віктор Ковач, 04.12.2017 - 20:52
дякую! wink friends
 

Нові твори