Час зимовий настає,
І в Любові втома є.
І сил уже не вистачає,
А завдань то багато
У житті вона має.
Тому і їй відпочити належить.
Вона від кожного із нас залежить.
Любов залежна і тобі належна.
Належить нам.
Ні, вона не залежана,
Вона у постійному русі.
І не заспана, лише
Приспана тобою.
О! Панно Любові,
А чи любите пісні колискові?
А заспівай но для неї ти
" Ніч яка місячна, зоряна ясная..."
О! Як звучить твій голос!
І пісня прекрасна.
І лине пісня,
І прихиляє небокрай.
Та хіба ж можна під цю пісню
Отак і - засинай...
Най звучить твій голос,
І пісня, і слово.
О, незбагненна, чарівна
Українська мово.
Вічна, загадкова,
Як ця Любов.
Невже це уже сон?
Так, твій голос
Мені у сні уже лунає.
Спи Любове, спи...
Аж до весни.
Набирайся сил.
Ох, як навесні вони тобі згодяться.
Ти ж бо бальзам
На наші втомлені, голодні, холодні душі.
А ще, хай присниться тобі
Юний розмай, парубок Май.
Спи Любове, засинай...
Баю, баю, баю, бай...
