Старі проглядаю світлини,
На миті забуті з життя.
Минулого бачу хвилини,
Туди вже нема вороття.
Я в татові очі дивлюся
І в мамине ясне лице.
Щасливо із ними сміюся,
Давно, як було усе це.
Мене ви тримали за руки,
Хотів повторити б цей час.
А смерть – лиш дорога розлуки,
Далеко тепер ви від нас.
Ви в серці моєму навіки
І вічно такі молоді.
Світлини тримаю, мов ліки,
Пожовклі, мені – золоті.
Упала із неба сніжинка
На фото з батьками старе,
А може то мами сльозинка,
Що досі так любить мене.
Батьки, дорогі мої, милі
Любив і люблю досі вас.
Вернути минуле безсилий
І вічний не втримаю час.
