UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Читаючи Біблію - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Zest відповів на коментар Олександр Мачула, 21.11.2017 - 16:33
Та відколи світ і патики, зло боролось і бореться за наші душі
Zest відповів на коментар Олександр Мачула, 21.11.2017 - 19:47
В першу чергу від милосердя Божого!!! А в другу - від нас
В мене дещо інша думка. Насильно в Рай не затягнеш. Якщо в людини немає Бога в серці, то вона нічим не відрізняється від іншої істоти. При цьому я не заперечую всемогутність Творця.
Zest відповів на коментар Олександр Мачула, 21.11.2017 - 20:40
І тим не менше, якщо буде на те милосердця Боже, людина туди потрапить. Адже Бог бачить душу кожного задовго до дару нам - жити.
Zest відповів на коментар Олександр Мачула, 21.11.2017 - 20:49
Душу мають всі люди. А вибір жити, ніби живеш без душі - вільна воля кожного.
Вибачте, але я убивць, зрадників і подібних виродків не вважаю духовними особами. На моє тверде переконання такі істоти взагалі не мають душі і не повинні мати перспективи потрапляння до Раю, а тим більше попереду праведників. Якщо у Вас інша думка, то ми молимося різним богам.
Zest відповів на коментар Олександр Мачула, 21.11.2017 - 21:20
Не нам судити,-це перше і найлегше для спасіння, бо сказано :не суди і несудимий будеш. Проте це не означає мовчати на гріх, навпаки замовчувати - це і є зле. Друге - ми не бачим всіх вчинків , обставин, думок, серця, як на духу, що їх бачить лише Бог, тому можем помилятися. Третє - яким судом судитимем когось, тим самим будем суджені самі. Обставини не забаряться. Зрозуміло, чому.Бог найсправедливіший суддя, тому грішник вперед святого не піде. Але не забуваємо, що милосердя Боже не має меж, він же ж сина свого віддав на смерть за нас і ради нас. І ще, не всі ж і в монастирі спасуться. А Бог один і для Вас, і для мене. Про - не суди. Справа була в монастирі. Один монах був лінькуватий, неретельний, ледачкуватий і т.п. Помирає він. Братіє прийшла до ложа вмираючого, дивляться, а він сміється. Кинулись його розпитувати, чому ж ти радієш так, адже за поведінку свою маєш нести покарання. На що вмираючий їм : але я нікого не судив, тому знаю :не осуджений буду. І з легкою душею пішов назустріч Богу.
Дякую за таке об'ємне і цікаве обгрунтування своєї позиці. Судити (засуджувати) і судити (думати, оцінювати) - це різні речі, але формат сайту не дає мені можливості висловити в повному обсязі свою точку зору з цього приводу. Дякую Вам. Ви цікава співбесідниця і, дасть Бог, ми ще продовжимо нашу розмову, а поки-що на добраніч, шановна незнайомко!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
дай Бог, щоб перемога була за нами 
