Добіг і вересень кінця
Спливає час в простих турботах
Ще осені не до лиця
Листопада німа скорбота.
Ще після того як туман
Підніметься до неба вранці
Клен причепурює жупан
Фарбуючи його багрянцем
Ще стільки барв навколо нас,
Ще стільки звуків звідусюди
Поміж дерев осінній вальс
У серці ностальгію будить
А із домівки аж надвір
Ллють пахощі духмяні страви
Плоди достиглі ваблять зір
І ще не побуріли трави
Тихенько встелює стежки
Заснуле листя шар за шаром
Лежать у кошику грушки
Призначені служить товаром
Глибока синява небес
Ніби розбавлена водою
Веду крізь світлий день тебе
Неспішно – тихою ходою.
п'ятниця, 29 вересня 2017 р.
(коли не сплю) 
