Заціпило... зірватися б на крик.
Та біль застряг неначе в горлі кістка.
Де Всесвіт - той що рятівник,
Де його поміч, чи хоча би звістка?
Заціпило... напевно нам обом.
Його сліпа байдужість то моя зневіра.
Всі сподівання стали битим склом.
Змінити людяності суть на звіра?
Заціпило... скінчиться скоро гра.
Такий суперник не залишить шансу.
Гарсон, шампанського! Платити вже пора?
На чай - подяка, світу для балансу...
На жаль буває у житті: заціпеніння і зупинки, ще й обриваються кінці, за які хочеться вчепитись, щоб і не впасти, й не скотитись, бо ж треба, треба жити...
Гарний вiрш, Iрин Ка. Справдi, час вiд часу у життi вiдбуваються такi неприемнi, складнi моменти. Та життя, як кажуть - мов тiльняшка - смуга чорна, смуга бiла. Так що треба намагатись помiчати у ньому i позитив якийсь.
Тiльки от у вас у словi "зацiпило" у всiх трьох куплетах змiнюеться наголос. Все-таки ж тут правильнiше наголос на третьому складi, а у даному випадку вiн на останнiй склад падае - "зацiпилО". Може вам перед словами "зацiпило" поставити ще якесь коротеньке слово, там - "щось", або "так", або "ой" - якесь у цьому стилi. А також у вас у 4 рядку слова "хоча" i "би" - якось вони мiж собою не зовсiм поеднуються. До слова "хоча" бiльше пiдходить "б", а до слова "би" пiдходить "хоч" - "хоча б" або "хоч би". Може вам цей рядок трохи змiнити - "Де його помiч чи хоча б вже звiстка?"
Коли писала вірш, скажу відверто не думала ні про наголоси, ні про правильність рим. Це ніби емоційний вибух. І щиро кажучи думаю взагалі видалити вірш, важкий він. Дякую Вам за увагу!
Муляє щось мені у ньому(і це не наголоси ) Може не дає спокою думка що поєзія має дарувати позитивні емоцій. А цей аж занадто гнітючий. Та може дійсно хай живе...
Так, а позитивнi емоцii завжди поруч з негативними йдуть - це друзi-не розлий вода. Ну, менi, наприклад, iз поетичних жанрiв бiльш за все подобаеться сатиричний(там - Павло Глазовий, Анатолiй Косматенко i iнша весела компанiя), але навiть там окрiм смiху - також i сумних моментiв вистачае. То ще е висловлювання: "Вiд великого до смiшного - один крок", ну, а якщо тут перефразувати, то вийде: "Вiд веселого до сумного - один крок".