UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: про що шепоче листя - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus відповів на коментар Процак Наталя, 16.09.2017 - 17:48
Швидко впізнала, отже, вдалося щось зберегти від дівчинки, яка любить кали  вдячна тобі, залюблена у дощ!
Процак Наталя відповів на коментар Ulcus, 16.09.2017 - 18:23
Я тебе просто шукала.Знала що ти є, десь.А стиль написання творів, в тебе-не схожий до решти.І тим ти себе так швидко палиш))))і це класно!  тай псевдонім, тільки ти можеш подібний обрати, з тобою навіть мертва мова воскресне)))
Максим Тарасівський, 09.09.2017 - 07:08
Сміливо з лофтом. Взагалі образ вітру, що стугонить в порожнім лофті, видається мені дуже яскравим, можливо, через те, що я той вітер чув і відчував, щоправда, 10000 років тому. НМСД, збіг жж у "між жагою" не додає, як варіант "за жагою". Атмосферний віршик. Оптимістичний )
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 09.09.2017 - 08:48
щодо лофту. мені цей стиль, ніби, і подобається, але в ньому завжди відчувається дух "пристосування". і вітер. він прекрасно себе почуває поміж високими стелями, колонами(такі приміщення не поділені часто на окремі кімнати). збІг приголосних. треба щось подумати... дякую, Максиме. о, і я, нарешті і знайшла людину, яка пояснить мені, що розуміється під означенням "атмосферний", якщо кажуть так про твір 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 09.09.2017 - 09:21
Про вітер у лофті: "...десь у далині виник новий несподіваний звук. Здавалося, до хлопців наближався потяг: він швидко сунув горищем прямо до закляклих на драбинках дітлахів, він вже був зовсім поруч – та тільки де, немає потягу, навіть і бути його тут не може! Аж раптом у маленькі обличчя вдарив тугий подув вітру, і діти зрозуміли, що той звук видавав вітер, як котився горищем від одного краю до іншого. Вітер розкуйовдив волосся на головах хлопчаків, ущух, і запанувала тиша; а тоді знову в далині загуло, наблизилося, вдарило гарячим сухим повітрям і затихло, - вітер пересувався горищем, наче потяги на якомусь вокзалі з жвавим рухом".
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 09.09.2017 - 09:42
Кажуть, гріх себе цитувати. Завжди згадую про це лише опісля, як зацитую ) Вибачайте.
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 09.09.2017 - 11:13
може, й гріх, але так хороше, коли, читаючи когось, виринає вже знайома картинка, або відчуття вже відтворене, пережите. Хочеться і пригадати, і ще з кимось поділитись
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
