Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Подорож від минулого до примарного майбутнього. - ВІРШ


Валентина Ланевич: Подорож від минулого до примарного майбутнього. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Подорож від минулого до примарного майбутнього.

Галина зручно вмостилася біля вікна у кріслі автобуса Любешів-Луцьк. Вона любила сидіти саме біля вікна та спостерігати за краєвидами, що, хоч були давно знайомими їй із дитинства, та однаково хвилювали уяву. Згадувались розповіді бабусі про невеличке містечко Любешів, яке притулилося одним своїм боком до річки Стохід, котра несла тихі води у річку Прип’ять і бігло чепурними будиночками з господарськими приміщеннями до старовинного парку, де колись стояв замок Чарнецького. Кам’яні ворота у в’їзд до нього і донині стоять на сторожі спокою столітніх дерев, а доріжка, що веде через співучий тінистий парк, виводить до колишнього монастиря капуцинів, де розміщений відділ МВС, як прояв не так давно минулої радянщини, що намагалась стерти з пам’яті людей історію їхнього краю, насадивши свою, сатанинську ідеологію. От і польский костел у самому центрі містечка, що височів на десятки кілометрів і був дороговказом мандрівникам, при якому свого часу учився Тадеуш Костюшко, у 1969році, за вказівкою з верхів, зірвали. Кощунство, що болить своїм варваством й понині, бо та місцина так і залишилась нічим не забудованою. По обличчі жінки пробігла тінь жалю, а автобус повагом набирав швидкість, просуваючись бічною вулицею у напрямку траси, що вела із Луцька і поєднувала захід України із Білоруссю, зокрема зі старовинним Пінськом, який з 1939року, розчерком московського пера, після анексії цих земель, відійшов до Білорусі, хоч етнічно належав до земель Київського князівства. А за вікном автобуса, з його правого боку, уже виднілося польське кладовище, приведене до ладу поляками після розпаду СРСР. У дитинстві Галина із подружками, так, як кладовище розташоване на краю Любешова, забігали туди, у бузкові зарості, справляти свою дитячу нужду. Діти якось і не думали, що вони роблять абсолютно недопустимі речі. Скрушно хитнувши сивіючою головою, Галя перевела погляд наліво до будівлі із вибитими шибами, де гуляв, завиваючи вітер. Ні, це не були свідки старовини, це були наглядні руїни сучасних людських душ. Це стояли голі стіни добудованого у 1990 році переробного молокозаводу, готового у той час прийняти відповідне обладнання та розпочати роботу із виробництва кисло-молочних продуктів. Та не діждались краяни побачити завод діючим. З тої пори так і стоїть пусткою. А, може, те обладнання і було завезене та тільки на папері. Он, примудрились же провести паперову залізнодорожну вітку протяжністю у 75 кілометрів від Камінь-Каширського до самісінького Любешова і нічого собі, усе те дійство десь валяється на владних полицях, притрушене пилом. Отаке то воно життя, той, хто по-правді живе, виживає, а інший, роздобувши гроші нечесно, жирує. Молодиця витерла долонню рясний піт із чола, прикрила повіками очі, і заглибилась у саму себе. Чи ж то так вона уявляла колись дівчиною своє заміжжя? Гадалось, створить сім’ю із коханим чоловіком, народить дітей і стане найщасливішою у світі жінкою-матір’ю. Є, правда, нині і чоловік та двоє доньок, уже дорослі, мають власні сім’ї, он, їде до Луцька до них на гостину. А сама? Виходила начебто заміж по-любові. Хату побудували разом із чоловіком, стоїть що та писанка на заздрість зловтісі, а щастя десь поділось із прожитими роками під спільним дахом. У чоловіка коханок, як сміття у тому відерку, перебирає ними і сам такий гордий з того, а на неї, свою законну дружину і не гляне. Куди те родинне тепло зі щирим дитячим сміхом поділось, геть невтямки Галині. Адже була йому, Сидорові, гарною жінкою, чесною і господинею доброю, усе, до чого не прикладе своїх рук, горіло під ними і дітей виховала достойно, добрими та чуйними. Терпка сльоза забриніла на вії і обрамленого світлим, жовтявим волоссям, миловидного обличчя торкнулася глибинна туга за змарнованими роками, а погляд безцільно заблукав довкіллям. Вздовж дороги зміїлись окопи другої світової війни Сарнинсько-Ковельського укріпрайонів, вигулькували, покриті падолистом пащі кам’яниць, дотів. А кілометрів зо двадцять убік від траси, у лісах, куди вона ще дівчинкою бігала з подружками за грибами та чорницями, ще й дотепер збереглись окопи ще першої світової війни та вириті солдатами бліндажні ями. Придорожні дерева то відбігали десь трішки убік від автобуса, то наближались до нього зовсім близько і простягували до неї, Галини, як їй здавалось, свої віти-руки, ніби пропонували свої безмовні обійми, щоб забрати собі та віддати через коріння її страждання землі і послати із неба, через крони, котрі торкалися висі, Господню благодать. А автобус із розміреною швидкістю, шурхаючись колесами шин об розігрітий асфальт, простував далі до своєї кінечної мети, зупинки. Жінка стиха зітхнула, зручніше вмостилась у кріслі автобуса і усміхнулась, пригадуючи радісні личка онуків та приколисана монотонністю навколишніх звуків, відгородившись від примарного майбутнього, поринула у короткочасний, спокійний сон. 13.08.17

ID: 745906
Рубрика: Вірші, Нарис
дата надходження: 13.08.2017 15:12:21
© дата внесення змiн: 24.08.2017 23:47:50
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 16 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: A.Kar-Te, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., OlgaSydoruk, Шостацька Людмила, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (529)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Lana P., 28.09.2017 - 19:05
Валюша, а що легше пишеться - проза чи поезія?
Перечитаю із задоволенням give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Якщо перед написанням наперед виважити подумки слова до змісту, то і проза пишеться легко, правда займає більше часу та, все таки поезію писати простіше, це, як на мене. wink Дякую за теплий відгук, Світлано! 16 give_rose
 
OlgaSydoruk, 10.09.2017 - 11:31
Цікаво,Валечко!Майстерно! clap flo10 heart
 
Валентина Ланевич відповів на коментар OlgaSydoruk, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь, що тобі сподобалось, Олечко! 16 Дякую щиро! 16 give_rose
 
ТАИСИЯ, 14.08.2017 - 22:20
Интересное содержание!
С глубоким знанием исторических событий!
Это удивляет!
Одна поездка раскрывает целую биографию женщины
и её трудную судьбу...Валечка! Работа достойная!
39 39 12 flo26 flo36
 
Валентина Ланевич відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
Трішки попрацювала над бувальщиною, а дещо закарбувала пам’ять ще з дитинства. Костел і нині у мене перед очима цілий стоїть, хоч пошарпаний часом та міцний, а його, мабуть, зірвали, щоб показати свою радянську міць...і де вона тепер... 17 Дякую, Таєчко! 16 give_rose
 
Цікаво та майстерно flo11 paint2
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Володимир Верста, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Володю! 16 22 23
 
Любов Іванова, 14.08.2017 - 10:59
От чого я не знала, то це те, що ти, Валентинко, прекрасний прозаїк!!! Браво!!! 12 12 12 12 19 19 21 give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Прозові твори я пишу досить рідко, так, час від часу. smile Дякую сердечно, Любонько! 16 give_rose
 
Ніна-Марія, 14.08.2017 - 09:19
Гарна проза, Валю. 12 12 12 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Ніна-Марія, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ніно! 16 16 22 22 give_rose
 
Серафима Пант, 14.08.2017 - 08:02
Багато різних ноток у цьому нарисі, та вони дуже вміло поєднані: № + 16 + flo36 + 17 + 20 = 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Серафима Пант, 01.01.1970 - 03:00
А я переймалась, як те все буде сприйматись. smile Дякую, Іринко! 16 give_rose
 
Віталій Назарук, 14.08.2017 - 05:33
Гарно, Валю! 12 16 flo12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Віталій Назарук, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Віталію! 16 22 22
 
Радченко, 14.08.2017 - 00:55
хутнувши - хитнувши
своїй рук — своїх рук
Валя, так вдало поєднано і розповідь про історію містечка, і долю жінки.Гарно. 12 16
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Радченко, 01.01.1970 - 03:00
А я ніяк не відважувалась взятись за неї, хоча задумка вже деякий час крутилась у голові. smile Дякую, Олю! 16 give_rose
 
Валюшо а мрії збуваються,чудова проза, майстерно написала... 12 12 12 16 16 icon_flower flo23 flo12 flo23 Удачі тобі сонце!!!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 01.01.1970 - 03:00
І тобі, Танечко, всього найкращого в житті! 16 Дякую щиро за теплу відозву! 16 give_rose
 
Вразила Ваша розповідь про життя однієї із жінок, а скільки таких ще є. Гарні господині, люблячі мами, а ось чоловіки просто з них знущаються. І постало питання: а чому ж жінки такі терплячі і такі беззахисні? Шкода їх. Гарна у Вас проза, Валентина. Дякую. flo26
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 01.01.1970 - 03:00
Саме таке запитання ставлю собі і я...Чому ми розволяємо чоловікам так недостойно поводитися з нами, чіпляємось за щось матеріальне і втрачаємо себе, бо ж тоді у душі оселяється руїна, а ми терпимо і ніяк не можемо наважитись сказати:"Досить так жити!"І розпочати усе з чистого листа. wink Дякую, Світлая! 16 give_rose
 
Ганна Верес, 13.08.2017 - 22:55
Валю, майстерна робота! Вітаю. 12 12 12 16 17 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Ганна Верес, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі,Ганю! 16 Я хвилювалась, як сприйметься читачами. smile 22 22 give_rose
 
smile 12 12 Цікаво і інтересно. Гарно 22 22 23
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Мартинюк Надвірнянський, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам щира дяка, Мартинюк Н.! 22 22 give_rose
 
Вітаю,Валічко.Чудова проза - майстерна і пізнавальна. 12 12 12 Ось тільки жаль,що майбутнє - примарне. 17 16 flo26
 
Валентина Ланевич відповів на коментар Шостацька Людмила, 01.01.1970 - 03:00
...і мені жаль своєї героїні та життя є життя і тут вже, як складається доля, хоча мені і самій хтілось би, щоб все було до навпаки... 17 Дякую, Люда! 16 give_rose
 
A.Kar-Te, 13.08.2017 - 19:27
12 Завжди зачитуюсь твоєю прозою, Валечко. До неї в тебе неабиякий хист wink
Щемна, життєва історія... 17 hi give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар A.Kar-Te, 01.01.1970 - 03:00
...тільки те і шкода, що щемна та життя має властивість убиратись у різні кольори... 17 Дякую, Олечко! 16 16 give_rose friends
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори