Five and eight
by Alexander Motyl
Медсестра сказала,
"Давайте поміряємо ваш зріст".
Вона опустила планку,
добре натиснувши на мою голову.
"Що там?" сказав я.
"П'ять і десять, так?"
"О ні", сказала вона,
"це на два дюйми більше".
То була правда:
Зріст був п'ять футів і вісім,
а не,
як я завжди вважав,
п'ять футів і десять.
Я не міг стати коротшим:
ще зарано для цього.
Отже, тут мала бути помилка:
моя?
вчителя фізкультури?
якогось лікаря?
Я не служив у армії,
бо мене ніколи не призивали.
Може це був страховик,
котрий надіявся,
що я не житиму вічно?
Чи то була комуняцька змова?
Я не знаю,
але схиляюся до останнього.
Це безсумнівно пояснює,
чому безперечні факти раптом здаються менш певними
після сорокаліття п'яти футів і десяти дюймів.
Що було високим здається нижчим,
що було низьким - вищим,
зникомі точки
зникають швидше.
А може ні.
Можливо, жити по-крупному
- чи просто жити -
то є комуняцька змова?
"давайте" – неприпустиме; "вона мала рацію, то була правда, вона не збрехала"; теорія змови, звісно ж, не на рівному місці виникла)
Nemyriv відповів на коментар norton, 06.08.2017 - 02:20
Чому ні? Медсестра просто пропонує пацієнту: "Let's measure your height"
"то була правда" - так, згоден.
norton відповів на коментар Nemyriv, 07.08.2017 - 12:23
"давай, давайте" – то взагалі нелітературне. такі слова увійшли в побут з російської, а там, як завжди, повна розруха. мені здається, така нецензурщина – з лексикону революційних матросів: "давай, дайош". і як буквально перекласти "let's" – дуже просто, якщо вимкнути російську мову у себе в голові
Nemyriv відповів на коментар norton, 07.08.2017 - 14:24
Можна на якийсь час вимкнути російську в себе в голові, але не на вулиці. Якби ці слова (let us..) промовлялися якимось рафінованим інтелігентом, тоді може й треба було б шукати інші варіанти перекладу, але тут мовить звичайна медсестра. Та й класики його не цуралися, про що свідчить Академічний словник укр. мови (http://sum.in.ua/s/davaty):
11. неперех., наказ. сп. давай, давайте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. чол., розм. Виражає заклик до спільної дії. — Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); — Давай перестоїмо під оцим грибком (Олесь Гончар, III, 1959, 11); — Давайте вертатись (Андрій Головко, I, 1957, 484);
norton відповів на коментар Nemyriv, 07.08.2017 - 19:00
"let" означає дуже гречне "дозволь, дозвольте", а не грубе ( брутальне, безцеремонне ) "давай, давайте". нормальним також є сказати: "дайте мені пройти", наприклад, а спонукання до дії виражається в різних ситуаціях по-різному. можна просто "заміряймо ваш зріст", можна "нум(о), заміряймо ваш зріст"; можна: "дайте заміряти ваш зріст"; а якщо взяти до уваги звичку багатьох людей коментувати всі свої дії, що для медпрацівників – практична необхідність, вона могла б сказати: "так, а тепер ми заміряємо ( замірюємо ) ваш зріст"
гончар, головко – радянські письменники, а от приклад з нечуя-левицького дещо спантеличує. на противагу йому наведу такий аргумент: цього "давай, давайте" не знайдете в жодній народній пісні.
медсестра не зобов'язана говорити літературною мовою, але в англійській мові "let us" – літературна норма
Nemyriv відповів на коментар norton, 07.08.2017 - 19:56
Дуже цікавий коментар, дякую за увагу.
На жаль, у нас немає словника української мови рівня Merriam-Webster, який міг би допомогти в цій дискусії. Але якби такий був, то цей спосіб вживання слова "давати" мусив би там бути описаний з відповідними поясненнями, тому що він зафіксований в друкованих виданнях.
Так, "let us" абсолютно правильно і літературно, але мені здається, що в американської медсестри в цій ситуації просто немає нелітературної альтернативи. А от українська медсестра не довго думаючи сказала би "давайте".
Nemyriv відповів на коментар norton, 08.08.2017 - 19:41
Оце "давайте" мене не відпускає. Я бачу тут проблему компромісу між чистотою мови і зручністю. В якій мірі ми можемо жертвувати чистотою заради зручності? Цей варіант вживання слова "давати" можна також вважати діалектним. З діалектами ціла купа проблем, наприклад: як діалекти взаємодіють із літературною мовою? Коли діалектний варіант стає нормою? Я маю на увазі не тільки географічні діалекти, а й професіональні. Ми спостерігаємо навалу іншомовних слів у компьютерщиків, у спорті, в політиці. Маємо Інститут Української мови, але він, здається, живе своїм власним життям.
norton відповів на коментар Nemyriv, 08.08.2017 - 19:58
мені це слово не без підстав здається ультимативно грубим і нечемним, хамським. порівняйте: "дайте 100 гривень" і "давайте 100 гривень". різниця очевидна, як на мене. друге може також означати: "давайте мені 100 гривень щоразу, як зажадаю".
зверніть увагу, як казав вже: в українських народних піснях такого значення слів "давай, давайте", як спонукання до дії, немає. отже, то російщина, а найпевніше монгольщина. та й в російській літературі – чи зустрічали ви таке в літературі 19 сторіччя? навряд. отже, воно увійшло до загального побуту після пролетарської революції, коли люмпени та маргінали стали диктаторами звичаїв, і мовних також
Nemyriv відповів на коментар norton, 08.08.2017 - 21:19
Дуже й дуже цікаво. Чи є ще приклади, коли слова з так би мовити "низького" діалекту набувають масового поширення? Чи має це місце в інших мовах? Чи є якісь веб-сайти, де обговорюються подібні питання?