Сліди Столипінських хуторів...
Потім - Совіти... Сльози...Розор...
Дивлюсь... Мораторій на землю...
Що буде з вишневими селами?..Попiд лicом клаптi поля,
Сурiпкою вкритi,
Трохи далi - на роздоллi -
Волошки у житi.
На узлiссi - кущ кропиви,
Здичавiлi рожi -
Там, де яблука та сливи
Зрiли в загорожi.
Там, де дiм стояв та клуня
Галушки Свирида, -
Ще Столипiнське вiдлуння,
Справа його дiда.
Як там збiжжя наливалось,
Пахли гречка й динi!
А в невiсток появлялось
Щорiк по дитинi...
Та прийшли в шкiрянках люди,
З мiста, знать, привiтнi,
В хатi нишпорять повсюди,
Риються в дровiтнi.
Пiдрубали рiд Галушки -
Працював не в мiру -
Посадовили в теплушки
Й гайда до Сибiру...
Попiд лiсом клаптi поля,
Потом не политi,
Де кляне сирiтську долю
Перепел у житi...
Взагалі-то розкуркулення робили українські комнезами. Вони були ліквідовані лише по прибуттю в 1933р. Постишева в УРСР. Тоді багато українських керманичів було заарештовано і за скоєний їми голод.
Село...Земля - годувальниця... Всім вона була потрібна... Коли село було в повній силі... Червоні знецінили її рабською працею...В селянина ні сил, ні сім*ї великої... Навіть обробити свій пай... Здають в аренду... Моєму селу та ще двом повезло... На ці землі прийшла Українсько - Голандська сільськогосподарська компанія... Результати вражаючі... Дев*ятипольна система обробітку землі... Збір зернових до 45 - 50 центнерів з га... Надої до 7000 літрів на рік від корови...Достойна оплата праці....Селянин, на десятиліття відлучений від землі колгоспним рабством, наочно вчиться,- як хазяйнувати на землі...
Село...Земля - годувальниця... Всім вона була потрібна... Коли село було в повній силі... Червоні знецінили її рабською працею...В селянина ні сил, ні сім*ї великої... Навіть обробити свій пай... Здають в аренду... Моєму селу та ще двом повезло... На ці землі прийшла Українсько - Голандська сільськогосподарська компанія... Результати вражаючі... Дев*ятипольна система обробітку землі... Збір зернових до 45 - 50 центнерів з га... Надої до 7000 літрів на рік від корови...Достойна оплата праці....Селянин, на десятиліття відлучений від землі колгоспним рабством, наочно вчиться,- як хазяйнувати на землі....
Що казати.., що й казати..?
Плаче там калина,
Бо земля наша неначе
згублена дівчина.
Й досі нелюди терзають,
Її душу бідну..,
Хоча люди проклинають
Врожнечу підлу.