Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Теоретик: Основи поетики. Система віршування. - ВІРШ


Теоретик: Основи поетики. Система віршування. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 16

Пошук


Перевірка розміру




Основи поетики. Система віршування.

Принципи ритмічної організації віршованої мови в поезіях різних народів різні. Але спільним для всіх видів віршів є те, що рядки їх є певними сумірними відтинками. Отже, основною одиницею членування віршової мови слід вважати рядок. Бо саме у віршових рядках спостерігається єдність інтонації. Віршовий рядок є певним інтонаційним відтинком. Літературний вірш розвинувся на основі народної пісні. Але він з,являється тоді, коли словесні художні твори стали складати не на музичній, а на мовній основі. Головне, що визначає характер віршування в поезії даного народу, це особливість його мови. Принципи й ознаки, на основі яких створена ритмічна будова вірша різні в різних мовах. Лад (строй), система віршування, що застосовується в поезії того чи іншого народу, залежать від мови, мають свою національну специфіку. Відповідно до особливостей мов існували й існують різні системи віршування. Значний інтерес для з,ясування природи віршування і розуміння сучасних його систем мають античні вірші та теоретичні основи їх складання. В античній літературі застосовується система віршування, яку називають метричною (гр. “міра”). У давньогрецькій і латинській мовах розрізняють довгі та короткі склади. На тій чи іншій закономірності в чергуванні довгих та коротких складів і базувався ритмічний лад вірша. Час, потрібний на вимовукороткого складу, називався “мора”, довгого – дорівнював двом морам. Довгі та короткі склади так чи інакше об,єднувалися у стопи. Стопою в античній літературі називалося сполучення певної кількості довгих і коротких складів, яке повторювалося у віршовому рядку і надавало йому ритмічного звучання. Стопи в античному віршуванні були дуже різноманітні, бо могли включати від двох до чотирьох різних складів. Загальна кількість складів у рядку могла досягати 28. Увійшли до нових систем віршування такі стопи: – довгий склад; U короткий склад. Двоскладові стопи: • хорей [__ U > • ямб [U __ > • пирріхій [U U> • спондей [ __ __> Трискладові стопи: • дактиль [__ UU> • амфібрахій [U __ U> • анапест [UU __> • бакхій [__ __ U> • антибакхій [U __ __> • амфімарх [__ U __> Чотирискладові стопи: • хоріямб [__ UU __> • пеони [__ UUU> [U __ UU> [UU __ U> [UUU __> Найпоширенішим в античній поезії розміром був гекзаметр – це шість переважно дактиличних стоп (рядків). У рядках гекзаметра обов,язково робили паузу, яка називалася – цезура і ділила рядок на два піввірша. Тая як, наприклад, в українській та російській мовах немає довгих та коротких складів, то при перекладі довгий склад замінюється наголошеним, а короткий – ненаголошеним. Силабічна система віршування. Ритмічний лад у силабічній системі віршування спирається на однакову кількість складів у рядках. Закінчення рядків звичайно підкреслюється римою (співзвуччя). Римуються найчастіше сусідні рядки. Силабічна система віршування зберіглася у французькій, польській, чеській поезіях (особливості мови – наголос має постійне місце: у французькій – наголошений останній склад, у польській – передостанній, у чеській – перший склад). Наявність постійного наголосу надає ритмічності звучанню віршів. Силабічна система віршування зустрічається і у Т.Шевченка “Думи мої, думи…”: Бо вас лихо на світ на сміх народило, Поливали сльози: чом не затопили, Не винесли в море, не розмилив полі? Не питали б люди – що в мене болить? Не питали б за що проклинаю долю, Чого нужу світом? “Нічого робить”, — Не казали б на сміх… Силабо–тонічна система віршування Ця система віршування розвинулася у ХІХст. У мовах східнослов,янських народів: українців, росіян, білорусів – наголоси не прикріплені до певного складу слів і припадають на різні (за місцем у слові) склади. Ікрім того можуть пересуватися при відмінюванні слів. У багатоскладових словах у наших мовах крім основного чути й побічні наголоси. Наголошені склади позхначаються не тільки силою вимови, а й деяким подовженням і особливим мелодійним забарвленням. Усе це чинники інтонації. У силабо–фонічній системі віршування поєднується принцип рівноскладовості рядків (силабізму) з принципом сумірності віршових рядків за наголошеністю складів (тонус (гр. “наголос”). Ритмічна організація мови у силабо–тонічних віршах включає як сумірність віршових рядків щодо кількості складів,, так і певну закономірність у чергуванні наголошених і ненаголошених складів. Рядки силабо–тонічних віршів мають внутрішню міру або розмір, який прийнято визначати за допомогою запозиченого в античному віршуванні поняття стопи. Стопою в силабо–тонічній системі віршування називають сполучення наголошених з певною кількістю ненаголошених складів, яке повторюється у рядку. У силабо–тонічних віршах застосовуються ті самі основні стопи, що були в античному віршуванні. Але з заміною довгого складу наголошеним, короткого – ненаголошеним. Основні двоскладові стопи: ямб [ U __ > хорей [ __ U > Трискладові стопи: дактиль[__ UU> амфібрахій [U __ U> анапест [UU __ > У силабо–тонічних віршах наголоси відіграють ритмічну роль. У зв,язку з цим у віршах поряд з граматичними і логічними розрізняють і ритмічні наголоси, тобто такі, які вимагає ритм. Ритмічні наголоси майже завжди збігаються з граматичними. Силабо–тонічні вірші здебільшого мають однакову кількість стоп у рядках, але ртапляються вірші, написані різностопним ямбом. Визначаючи розмір вірша розглядаємо не один рядок, а кілька. Тонічна система віршування Тонічна система віршування (ХХ ст.) грунтується на приблизно однаковому числі наголосів (найчастіше 3 – 4 у всіх рядках одного вірша), причому ненаголошених складів між ними може бути різна кількість. Найважливішу роль у тонічних віршах відіграє прикінцевий наголос, якийє в рядках особливо сильний. Унаслідок довільного розміщення наголосів, рядок на стопи не ділиться. Найменша частка тонічного вірша – це слово з ритмічним наголосом. Важлива ознака тонічного вірша – наявність рими і паузи. Цією основною якістю тонічний вірш близький до народної системи віршування (тонічної за своїм характером). Розмір тонічного вірша визначається кількістю наголосів у рядку. Наприклад: М.Бажан: (чотиринаголосний (4 наголоси в кожному рядку) В мозок вгруз цвях дум: Коли ж підем в останній штурм. Клаузули. Закінчення рядків звучать підкреслено і тому автор ставить у закінчення те слово, на яке хотів би звернути увагу читача. Закінчення віршового рядка, починаючи від останнього наголосу, називається клаузула (гр. “замкнення”). Якщо останній склад наголошений, клаузула називається чоловіча. Передостанній склад – жіноча. Третій від кінця склад – дактилична. 4 – 5 і далі від кінця склад наголошений – гіпердактилична. Експресивна виразність клаузул часто посилюється римою. Рима – співзвуччя в закінченні рядків. Відповідно до закінчення рими бувають: — чоловічі;- жіночі; -дактиличні. Розрізняють рими - точні (збігаються усі звуки: сонце –сон це; коні – в законі) - неточні (збігаються не всі звуки: хатини –єдине, поет–вперед). Неточні рими, в яких збігаються лише голосні називаються асонансними, якщо лише приголосні – алітеративні (або консонансні). Види римування: • перехресне (через рядок – абаб) • оповите (або кільцеве) перший і останній рядки – абба) • паралельне (суміжне або парне – ааббвв) Строфа (гр. “обертання”) – група віршованих рядків, об,єднаних римою, інтонацією, темою. Джерело: http://www.ukrlitzno.com.ua/teoriya-literaturi-elementi-virshuvannya-sistema-virshuvannya/

ID: 743263
Рубрика: Проза
дата надходження: 24.07.2017 10:16:06
© дата внесення змiн: 24.07.2017 10:16:06
автор: Теоретик

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Єйжена Кашицька, Валентина Малая, Светлана Борщ, Оксана Батицька, КВолынский
Прочитаний усіма відвідувачами (407)
В тому числі авторами сайту (84) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

С.І.М.ка, 24.07.2017 - 11:38
Обов"язково усе перечитаю. Додаю Вас до білого списку, списку своїх вчителів.
hi
 
Теоретик відповів на коментар С.І.М.ка, 24.07.2017 - 12:31
Ой, як приємно! Дякую Вам!
 

Нові твори