Я про війну писати вже не можу
В молитві плачу день та ніч
Тривоги й біль на два - я множу
У зорепаді Ангельських облич...
Їх так багато піднялося в небо
Засіяно зірками рясно-рясно
"Новини"- не брешіть, не треба
У Вас - Ато та з сиром масло...
Так хочу про любов я написати
Чи про кохання вічне та красиве
А там - на Сході, молоді солдати
Там смерть встеляє рядно сиве...
Батьки чекають рідного синочка
Кохана - чоловіка свого виглядає
Кров'ю залита вишита сорочка
Війна лиш вперто труни повертає...
Я про війну писати вже не можу
Контрасти болю душу роз'їдають
Сльозами очі знов свої зволожу
На Сході - пекло, Янголів - вбивають...
справжнє пекло...
