Вони росли в будиночках, що поряд,
З дитинства – Ромуальдо й Пелагея.
Купалися у сонці та у зорях,
І узами скріпити – Гіменея,
Бажали свій союз, як зрілі стали,
Як виросли з дитячої приязні.
Вони так ніжно й віддано кохали,
Та діяли закони не сучасні.
Батьки на шлюб їх не благословили.
Католик – Ром, а Пеля – православна.
Конфесії любов їх поділили.
І з того горе вийшло непоправне.
Послали Ромуальда аж до Риму.
Чума до Пелагеї учепилась –
Тугу відчула в серці незбориму.
В саду за муром міста опинилась,
Де нею та і іншими чумними
Опікувались у саду монахи.
Важкими дні були її, сумними.
Горіла кров, у сни вривались жахи.
Як Ромуальдо повернувсь до Львова,
Дізнався про біду, побіг чимдужче
В той сад, де його квітка веселкова.
Вона зачахла…, як під зиму кущик.
Він на руках носив своє бажання,
Сам годував і щось в ній зажевріло.
Ром думав, що його палке кохання
Ввіллє життя в змарніле біле тіло.
Та помилився. Вмерла Пелагея.
Засумував ще більше, зажурився.
Пішла навік від нього його фея,
І він чумою також заразився.
Вмирав, просив уклінно поховати
Його на католицькім кладовищі
Де за стіною Пеліні палати –
На православнім. Зглянулися вищі
Сили святі. Гроби їх близько були:
І там, і там – два серця, з листям лавра.
Історію їх люди не забули,
Не стерлась, наче ера динозавра.
Про них Шекспір залишив світу п’єсу.
В Луїджі Да Порта вони в новелі.
Знайшов бургомістр у архіві пресу:
Про їх пригоду – запис на папері.
Давно церков тих, кладовищ немає,
Що свідчили про смерті передчасні.
Та щось таке над містом все ж витає
І будить у серцях чуття прекрасні.
Скульптура Ромуальдо й Пелагеї
Є, водограй там, музика лунає.
Хай тих, хто люблять, єднять ієреї,
Ніхто й ніколи їх не розлучає.
А Бог то - єдиний і любить всіх нас, а не карає.Оце люди попридумували релігії, щоб ворогувати, на жаль
Шкода закохану пару...
Крилата відповів на коментар Lana P., 28.06.2017 - 08:55
Зараз ці обставини - не перепона до шлюбу. Колись було багато лиха. Світ був жорстокий. Та й зараз, хоч світ демократизується і реформується, лихо наставляє своє ікла. А Бог один. І любов мала б перемагати. Дякую.
У коханні трапляється чимало перешкод. Зворушлива легенда. 
Цікава іторія... Скільки раз бував у Львові, та про це (легенду) не знав! Дякую, Любо!
ПРЕКРАСНА ІСТОРІЯ ДВОХ ЗАКОХАНИХ
