Тримають гори небо у пустелі
На вільних і швидких вітрах.
На ньому розлилися акварелі
У біло-голубих тонах.
Скидають хмари тіньові ремарки,
Мов караванні посланці.
А скелі крізь відкриті в море арки
Пускають світлі промінці.
Жагуче сонце понад головою
Пече нестерпно, мов оса.
Повіє раптом свіжий бриз прибою,
Милуєшся — яка краса!..
Тупцюють хвилі гучно на причалі,
Стрічають з мандрів кораблі,
Щоб показати рифи небувалі —
В долоні плескають в імлі.
Орли на міцних крилах-клавесинах
Перебирають безліч нот.
Класичні їх концерти, в пелеринах,
Як вищий пілотаж з висот.
Лягли кільцем вогненним жовті гори —
Вулканів згаслих від основ.
Рожевий пляж у вигляді підкови
Запрошує у гості знов. 8/09/15
