У долині я гуляла, Підійшла я до струмочка,
І струмочок відшукала. Щоб води напитись,
Чиста-чиста в нім вода, І у воду, як в люстерко,
А навкруг росте трава. Трохи подивитись.
Свіжа, чиста і прозора
У струмку водичка,
Біля нього там кружляла
Пташка невеличка.
Підлетіла до струмочка, Напилась вона водички,
Мене не злякалась, Крильцями змахнула,
Сіла в воду на листочок, На своїй пташиній мові,
Ніби засміялась. Щось йому шепнула.
Напилась і я водички,
Кругом роздивилась,
Квіточкам якимсь жовтеньким
Лагідно всміхнулась.
І мені здалося квіти, Я взяла водички в жмені,
Дивляться й шепочуть, Дала їм ковточок...
Що вони тії водички Як же добре, що в долині
Теж напитись хочуть. Є такий струмочок!..
Дякую, Іринко! Це було давно, внучка з дідусем поїхали велосипедом по траву для кролів, де вони там набрели на цей струмочок я й не знала, але внучка з таким захопленням розповідала, що я для неї цей віршик склала...