Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юлія Марген: Лореліто - ВІРШ


Юлія Марген: Лореліто - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 30

Пошук


Перевірка розміру




Лореліто

В цьому місті буває гарно тільки декілька днів у році, і вони тягнуться так томливо, як оси, що довго жили в підвалі, а потім наважились вилізти наверх. Наші вечори - це історія ураження центральної норовливої системи, та ми нічим не відрізняємось від інших, крім того, що ми собаки, і наші серця діамантові, хоча і скаже хтось, що то медузи, - хай будуть медузи, але з чарівними щупальцями чи плоскогубцями, або блискавки, співочі тільки для зламаних вух, або рудий гучномовець, що каже: "Хто ще хоче збожеволіти? Підходьте, не соромтесь, мій собарометр виміряв усе, і пояснить вам рівні ртуті у всьому, що вам болить" Під цими лапами димиться земля, золотава мряка заплітається в дерева, і кожен дотик здається вогнетривким, та прийде серпень, що залишає опіки кольору жовтня, і ми стемніємо, щоб підіграти місту, яке буває гарним тільки декілька днів у році. Ло-арр-аретто, була б ти людиною, я б одягла тебе у вишневе, і ти б, наряджена, шаленіла на своєму собару і трощила наш собарак. Але собаки наряджаються в космічні килими, і хто б зумів мене розсмішити так, щоб я мчала скуповувати м'ясо, боячись за своє життя, бо воно буває на рудій волосинці невдоволеного гумору. Це літо на перший погляд беззмістовне, бо не всім променям судилось бути такими патлатими, як ти, та прийде серпень, що залишає опіки кольору жовтня, і ми стемніємо, щоб підсвітити місту, яке не забере від нас тільки дим, що несеться з-під твоїх лап. Не журись, Лотті, все тільки починається, хоча я знаю, що ти залюбки закидала б мене жолудями з твоїх очей коли нам треба повертатись, і виростати у велике, поважне, нерухоме дерево в окреслених межах людини.

ID: 738452
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 19.06.2017 15:48:26
© дата внесення змiн: 20.06.2017 00:05:37
автор: Юлія Марген

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Олена Брикса, Hauch, koshins
Прочитаний усіма відвідувачами (32)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

mike rannish, 19.06.2017 - 18:38
"гарно лиш декілька" ( в тексті двічі ) треба; "іще" – небажане. норматив "ще"
 
Юлія Марген відповів на коментар mike rannish, 19.06.2017 - 19:10
thanx
 

Нові твори