UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерія Глущенко: "Я - человек! " - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 12.06.2017 - 15:38
Природа ЛЮДИНИ, як і Слово Бога незмінні.РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ (Поетом бути,-- не завжди… Громадянином мусиш бути.) В історії на випадковості не густо, Бо ми не здатні пояснити все…. Лишень по часі станемо розумні, І кожен бачить – рішення просте! Народ скоріш всього пасивний, Не може жити без князів і королів. Хоч ноша ця, звичайно, непосильна, Та вирватись із пастки не зумів. Недосконалий муж не може керувати. І помиляється він безліч раз. Помилки потрясають всю державу, Вогонь натхнення змізернів, погас. І ось, на трон продерся геній, Цілком непоказний герой. Він помахом руки змітає покоління, На всю планету наведе терор…. Філософи мовчать у замішанні. Всі домисли, теорії їх рівно на нулю. Рать царедворців занята грабунком – Забувши совість, мат готують королю! Якби не втратили розважність, Без упереджень був би хоч один… Щоб нагадати від пророка Слово Боже: «На лихо запанує над сусідом чоловік» Проблема ця не у одній державі – Весь світ тим лихоманить і тремтить. Тут гордість верх бере і сила…. А розум – ледь жевріє, міцно спить. Коли царі підуть у небуття І кожен буде дбати про державу, По всій землі настане мир, В одній сім'ї всі заживуть на славу. |
|
|
||||||||||||||||||||||
Браво!
