Ведмедиця сина колисала,
Колискові пісеньки співала.
Та ніяк не спиться ведмежатку,
Плаче, що болить у нього лапка.
Окрім лапки розболілась спинка,
Бо тверді матрацик і перинка.
Каже ведмедиця до синочка:
-Постелю тобі сухих листочків…
-Ні, не треба, - ведмежа бурмоче,
На м'якій хмаринці спати хочу!
Так вередувало дитинчатко,
Поки не промовив ведмідь – татко:
-Добре, для свого малого сина,
З дощечок, змайструю я драбину!
І драбиною щоночі ведмежатко
Лізе на хмарину-ліжко спатки.
Не болить у нього більше спинка,
Бо м'яка, як пір'ячко хмаринка.
Гарний вiрш, Свiтлано. Дуже цiкавий, оригiнальний сюжет. То ще згадався мультик "Дострибни до хмаринки", так там кенгурятко змогло стрибаючи дiстати хмаринку для качконоса.
Тiльки от у вас у багатьох рядках зустрiчаються слова "ведмежа" i "ведмежатко". Може вам, аби яскравiше звучало, у якомусь з рядкiв його iншим словом замiнити. Ось можна 11 рядок трохи змiнити - "I вередувало так малятко".
Світлана Семенюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже цiкавий, оригiнальний сюжет. То ще згадався мультик "Дострибни до хмаринки", так там кенгурятко змогло стрибаючи дiстати хмаринку для качконоса.
Гарно, образно, правдиво... 
