вислів :
Хто я є(сть) ? Хто я є(їсть) ?Я їм себе - мабуть , я древо білої акації . То ж я їм квіти акації .
А там дівчина цвіте як квіти білої акації .
пісенний текст
А там дівчина цвіте як квіти білої акації .
перса білі її звабливо вабили мене ,
а акації цвіт цвів лише один день
білі перса акації вабили мене ,
а акація відцвіла і юність пройшла .
а акація відцвіла і наша єдність минула .
Нам ці береги не зберегти , бо акація відцвіла .
Цілу ніч нам співала Соловей Христина
Забіліли з під сукні твої білії перса
Нам з тобою не побачитись більше
Твої перса біліють .
Все одно я втрачу себе , я втрачу тебе ,усе одно .
То ж я біжу до тебе , страхаючись втратити тебе .
О , акація цвіте так мало часу ,що не налюбуюсь на тебе !
(музика і рідна мати моя і інше )
твої білі перса ...
відцвіли білі вітки акації
автар Думка Домінік ->(с)
муза Августи світлина
Художниця Елоді (Elodie)
закрий очі і влюбись і оставайся тама
Літняя Дівчина. Юлія Соколенко .
світлина із інету із Одеси ,із виставки векторних художників
невідомого художника картина
історична довідка
РОМАНС "БІЛА АКАЦІЯ": ПІСНЯ, що СТАЛА ОДНОЧАСНО НЕОФІЦІЙНИМ ГІМНОМ "БІЛИХ" І "ЧЕРВОНИХ"
Білої акації грона запашні...
Історію відомого російського романсу "Біла акація" можнаназвати абсолютно фантастичною. Його авторіввстановити так і не вдалося, а романс живе вже більше 100 років. Здається неймовірним, але в рокиГромадянської війни цей романс одночасно бувнеофіційним гімном протиборчих сторін.
Білої акації грона запашні
Знову аромату повні
Знову розливається пісня солов'їна ( то бішь мова українська))
У тихому сяйві чудної луни!
Отже по підсумкам тої громадянської війни дехто виїхав за кордон із росіян і т.д.
Музику до фільму написав В. Баснер, слова до пісень - М. Матусовский. У основу романсу для фільму булапокладена дореволюційна "Біла акація".
Цілу ніч соловей нам насвистував
Місто мовчало і мовчали будинки .
Білої акації грона запашні
Ніч безперервно нас зводила з глузду.
Сад був умитий увесь весняними зливами
У темних огорожах стояла вода.
Боже, якими ми були наївними!
Як же ми молоді були тоді
Роки промчали, сивими нас роблячи
Де чистота цих гілок живих?
Тільки зима та заметіль ця біла
Нагадують сьогодні про них.
У годину, коли вітер бушує несамовито
З новою силою відчуваю я:
Білої акації грона запашні
Безповоротні, як юність моя .
