Йде світанок... Для рудоволосої у шафранову шаль заплете таїну її. Не розголошує, бо у ній є бажання про, те щоб ширяти у світі широкому і вбирати у себе блакить, наближатись маленькими кроками до зернини, що в колосі спить Може, Ти народилася пташкою у польоті смакуєш життя, що іти по землі Тобі важко є затісним видається взуття? Може станеш навшпиньки і гордою наче стрілами - вгору і вниз? Цвіркунець конюшину погойдує і лоскоче веснянками ніс...
