Люблю...
Люблю, коли в оселі гості,
Коли в трояндах свіжа постіль...
Люблю босоніж йти росою,
Коли весна з дощем й грозою.
Люблю, коли летять лелеки,
Коли в садочку пахнуть глеки...
Люблю березу і вербичку
І щойно скошену травичку.
Люблю, коли в зеніті сонце,
Коли дощ стукає в віконце...
Люблю палітру світанкову,
І українську рідну мову!
Люблю, коли звучать трембіти,
Коли щасливі мої діти!
Люблю вірші, що йдуть від серця
І нічку, що у сни крадеться...
Люблю, коли на згонах літо,
Коли цвітуть в садочку квіти...
Люблю природу до нестями
І посмішку своєї мами!
25 03 2017 р
Вікторія Р
Гарний вiрш, Вiкторiе. Дуже яскраве, гарне звучання. Усi приемнi, привабливi елементи нашого життя вам вдалося у рядках поеднати.
То на перший погляд, коли бачиш зображення - чомусь згадуеться символiка БЮТ, Юлii Тимошенко. Але у неi просто серце на бiлому фонi, а у вас - ще з вiзерунками незвичними, тому ваша картинка набагато оригiнальнiша вiд Юлькиноi, тут ви можете i iй фору дати.
Нi, Вiкторiе, ви ж нiчого не подумайте. Я ж лише пiдкреслив, що символiка чимось перегукуеться, але у вас все-такi красивiша, нiж у неi. А як творчих особистостей - тут i порiвнювати не варто. Ви - дiйсно свою поетичну нiшу займаете, а Юлiю Тимошенко занесло не у той степ, бо полiтика - це ж не цирк i не знiмальний майданчик. Так вона там не одна така, у неi там майже уся фракцiя - артисти. I Наталя Королевська, у якоi е мрiя, i ii колишнiй однопартiець Олег Ляшко, i втiкачi Володимир Олiйник i Андрiй Портнов.
Олексо, я вибачаюся, то я недостатньо уважний, на коментар глянув, а на iнiцiали не подивився.
Ну, ви у такому стилi написали коментар, що
можна спочатку подумати, нiби це авторка вiршу вiдповiдае. Нi, а у цьому планi у мене стандартнi погляди, це такий невеличкий конфуз вийшов.
Дякую, Вам Дмитре, а Ви знаєте я навіть не знаю яка там символіка в Ю. Тимошенко але за таке порівняння Вам дякую, а взагалі у мене з цією жінкою ніякої схожості нема Дмитре Ви тут у мене майже всю верховну раду зібрали.....тільки от писали Олексію а не мені ....
Та це так, до слова полiтикани прийшлися. То ж я про них час вiд часу сатиричнi вiршi пишу, ось тому й згадалися.
До речi, то хотiв у вас запитати про назву вашого мiста Калинiвка. Ще ж я i про Степана Руданського у своему вiршi "Майстри пера" згадував, а вiн теж родом з Калинiвського району. Кажуть, рiзнi версii походження назви мiста. Одна - вiд того, що заснували поселення у мiсцi, де багато кущiв калини росло. А iнша версiя - що землi, на яхих це поселення заснували належали польському високому чиновнику, магнату Марцину Калиновському. Що нiби назва вiд прiзвища Калиновський походить. А вам як здаеться, яка версiя бiльш достовiрна.
Ви знаєте Дмитре, достовірно сама не знаю яка з версій вірна бо теж саме можу і Вам розказати...але те що в місті багато калини є то да..майже в кожному дворі....а щодо Степана Руданського то вірно родом він з Калинівського району народився в одному селі...
Хомутинцi його назва. Ну, я ж про нього так i писав:
Cтепан Руданський родом з Вiнничини, з села Хомутинцi
Його вiршi цiкавi й гарнi, мов смачнi гостинцi.
А взагалi - краще було б, щоб нiяких асоцiацiй з польським магнатом не виникало, назву мiста трохи змiнити з Калинiвка на Калина. Тодi вже точно буде прив'язка лише до калини, тим бiльше, що це один iз символiв Украiни. Мiсто Калина - дуже гарно звучить.
Так, я знаю, що Хомутинці, вірно....
Такий пан був.... тому достовірно не знаю але взнаю, і Вам напишу...калина гарно ..але як тоді будуть на мешканців казати...а так гарно Калинівчани
Так, про городян тодi якось лише з прикметником буде звучати - "жителi з Калинового краю" чи "городяни Калинового краю".
О, то ще пам'ятаете, як у однiй казцi Iван - Селянський син пiшов з Дивом-Юдом битися, а мiсце битви у них було - Калиновий мiст.
Щиро дякую, Вам Ганночко! за такі чудові, теплі рядочки, дуже приємно
Весна прийшла сади квітують!
Дай Боже, що мене почують
Свою любов несу скрізь терни
І з цього шляху не поверну