Ви бачили Світ, що навколо лежить, очима Любові?
У гомоні річки, у шелесті вітру в кроні дубовій,
В вечірньому небі, де зорі мов стрази палають,
В польоті лелеки, що відстань додому долає,
В легеньких хмаринках, що вітер над морем розвісив,
В буянні, на полум’я схожім, осіннього лісу,
В кружлянні сніжинок, що в біле землицю убрали,
У краплях дощу, що промінь на сім кольорів розіклали,
У срібнім звучанні дзвінкого дитячого сміху,
У щебеті пташки в гніздечку, захованім в стріху.
У пролісках синіх, що небом лежать на галяві,
В весільнім танку лебединім на дзеркалі ставу,
В цвітінні троянди, в дозрілих кетЯгах калини,
Радійте красі - це Світ, що Господь сотворив для людини.
Храм Природи - ми звикли до цього сталого словосполучення, але якщо вдуматися та озирнутися навкруги, благодать зовсім поруч, варто тільки розгледіти її за цією біганиною-дерганиною і пройнятися кожною клітиною...
@NN@ відповів на коментар Фотиния, 26.03.2017 - 16:56
Чудовий вірш! Може заголовок перекласти, як "Марнотратство творення"?
@NN@ відповів на коментар Віктор Ох, 25.03.2017 - 22:30
Вікторе, Ви що наше з Максимом листування підгледіли Я у Максима просила допомоги, -а * може конкурс провести? на переклад назви*, бо я те словечко за хвостик тримаю, а впіймати не можу, а *марнотратство*, не ображайтесь, Вікторе, якось вузенько, тут глобальніші маштаби але дякую
Наш Світ і справді сама довершеність. От навчитися б нам ще берегти його, щоб хоч часточку цих красот побачили нащадки... Бо руйнувати легко...
Гарна Ваша поезія, Анночко!
Як гарно! Як приємно читати подібне... Так, треба любити цей Світ і все, що навкруги нас і радіти тому, що ми є свідками цієї краси, яка для нас існує... Дякую.
@NN@ відповів на коментар Елена Марс, 25.03.2017 - 15:48
Він же для нас, як його не любити і відразу згадалось - *Як тебе не любити, Києве мій*. Дякую, Єллі
Елена Марс відповів на коментар @NN@, 25.03.2017 - 17:21