Чорні брови, та ті карії очі,
Ночами так часто снятся мені.
-Чому ти дівчино, чому молодя,
Часто приходиш до мене вісні.
-Приходжу до тебе, приходити буду,
Бо в серці у мене велика туга.
Хочу забути, та ніяк не забуду,
Бо сумує дуже дитина мала.
Сумує дитятко і гірко ридає,
Ридає і в ліжечку ніжками б'є.
-А де мій татусь, де мій тато рідненький ?
Чому він до мене, чому не прийде?
Де мій татусь, де ж він є мій рідненький,
Чого в мене то доля така нелегка?
Як хочу його за шию обняти,
Ніжно так притулитись до його плеча...
