Я стала дійсно українкою, коли вдумливо прочитала твори
великого Тараса Шевченка. Тож думаю, що читати Шевченкове слово нам усім необхідно, як дихати.
Уривок із поезії Т.Шевченка "Розрита могила"
...Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на Матір,
На свою Вкраїну...
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати...
Т.Шевченко. Розрита могила.- К.: Наукова думка, 1989,т.1.
***************************
Чому ж, браття, не чуємо
Могутнього гласу?..
Сам Господь до нас озвався
Голосом Тараса.
Мали землю, мали волю -
Розуму не мали:
Поміж себе українці
Все ворогували...
Довіряли дуже "брату",
"Під крило" просились,
Доки у "тюрмі народів"
На дні опинились...
Ще й голосно вихваляли
Московську в'язницю...
А що ж своя, вільна хата? -
Нічим похвалиться.
Що, на наших чорноземах
Нам мало турботи? -
Треба їхать за кордони -
Шукати роботи?
Підросли вже й "перевертні" -
Інших народили
І свободу українську
Кров'ю окропили.
Це ж як треба, українці,
Себе зневажати,
Щоб у власній у господі
Та й ладу не дати?
Щоб просити милостиню
По цілому світу?
Щоб з торбами батрачили
Українські діти?
Одне горе - москаль-ворог,
А інше - самі ми:
Все надіємось на когось,
Лукаві й ліниві.
Тож читаймо, дослухаймось
Могутнього гласу:
Сам Господь до нас говорить
Голосом Тараса.
Світлана Імашева
Оце справедливо, Світлано! Ще як за часів Кравчука, ото "поділили" СРСРівську спадщину, та "здали" в оренду Севастополь, отоді я зрозумів, що це буде для нашого народу неабиякою халепою. Так і сталось! Стратегічне партнерсьство з будь- ким добром не кінчається ніколи.
Світла відповів на коментар dovgiy, 03.07.2017 - 15:39
Так Шевченко писал про натуральную Украину, т.е в пределах нынешних 5-6 центральных областей, без всяких советских "подарков", вроде Донбасса, Крыма, Новороссии. Возможно, при возвращении Украины в натуральные границы и будет лад.
Браво! Але " Я стала дійсно українкою...", а ким до цього Ви були...?))) Так, у великій книзі людства -Біблії, кожний знайде своє, у книзі великої людини, "Кобзар" Шевченка, кожний знайде себе...!!!
Дякую. А до цього я була українкою, бо народилася від батьків-українців, але справжньої української свідомості ще не мала. Мене як свідому українську громадянку виховали твори Шевченка.
З одного мого вірша:
''Вивчайте свою рідну мову,
Співучу красу возлюбіть.
Тарасове слухайте слово, -
Народне творіння прийміть'''
Світла відповів на коментар Еней, 12.03.2017 - 14:23
Читаймо Шевченка і думаймо, а потім - діймо
Свет Луны відповів на коментар Еней, 03.07.2017 - 17:07
Так Шевченко и сам толком мовы не знал. Все его стихи проходили обязательное "глубокое" редактирование Пантелеймона Кулиша. А прозу он вообще писал на более для него родном русском языке. Как и письма родственникам - те тоже мову слабо понимали.
Одне горе - москаль-ворог,
А інше - самі ми:
Все надіємось на когось,
Лукаві й ліниві.
Тож читаймо, дослухаймось
Могутнього гласу:
Сам Господь до нас говорить
Голосом Тараса.
Краще й не сказати, Світлано! Цей вірш заслуговує на особливу увагу, бо все тут - наша правда!