«Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!..»
Тарас Шевченко, «Холодний яр»*
200 років промайнуло
Із часів Тараса...
Може бачив хтось,
Чи чули
Про життя окрасу?
Ніби рай на цьому світі
Наступив повсюди
І достатком оповиті
Всі на світі люди!
Щастя й радість скрізь панують
І не плачуть діти,
А найліпші подарунки -
Посмішки і квіти!?.
От таке, бува, насниться,
Грішному поету,
Загалом, - зовсім не спиться
І нема сюжету,
Нових рим і слів добірних,
Щоб вірші складати...
Але ж думка неймовірно
Прагне відшукати
Відповідь
На всі питання,
Краще б і не знати...
Бо терпіння вже останнє,
Україно-мати!
Перевертнів згодувала,
Та й ярмом на шию
Дала сісти.
Чи не знала?
Всі ці «моралісти»
Гарно брешуть і грабують
З ранку і до ночі.
Цар Петро про те не чує,
Чи слабий на очі?
Беня Вінницький завзято
До керма дорвався:
8-е Березня - не свято?
І не переймайся,
Що зростають знов тарифи
Ген у їхні статки,
В міністерствах рулять фіфи
За людські податки...
Що ж це коїться, Тарасе!?
Ми ж не те хотіли,
Бунт народний не на часі?
А куди могили
Наших хлопців заховати
І чи буде втіха?
Владо, досить торгувати!
Бо нагониш лихо...
09.03.2017
*Зібрання творів:
У 6т.-К.,2003.-Т. 1:Поезія 1837-1847.-С.355-357;С.740-742
Картина: «На чатах»
Автор Шупляк Олег Картини з подвійним змістом
https://shupliak.art/uk/gallery/hidden-images/in-chats
