28.02.17 на Світлодарській дузі загинув 23-ох річний боєць 54-ї мобільної бригади "Крук", Сергій Мокренко, родом з Волині. В цей день він мав отримати орден "За мужність".
Я не хочу писати про бій,
Про війну, що так калічить життя молоді.
Тільки бути мені як самій,
Бо душа почепила сльозу знов на вії.
Над згорьованим степом, серпом,
На зчорнілому небі красень-місяць завис.
І чіпляє ніч пугач крилом,
Збита з дерева гілка і розстріляний лист.
І розстріляне тіло бійця
Тихо смертонька горне у вічні обійми.
В Ім’я Господа Бога, Отця,
Зупиніть, люди, кляті ті прийми!
Двадцять третя весна розцвіла,
Щоб любові свічу запалити востаннє.
Зійшов Ангел з Небес і душа
Білим лебедем ввись полетіла в прощанні.
04.03.17
Де брати слова, щоб виразити те, що відчуваємо?.....І щоб спинити....
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Надійко, іноді бракне слів, щоб виразити увесь розпач та біль від того, що відбувається, там, на війні і не тільки на війні, а із нами самими, з нашою нацією. Дякую щиро!
"не хочу писати про бій,"...тепер майже нема у нас баталістів, всі пишуть більше про кохання.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та коли війна і кохання стають на рівні терези, то не писати про це неможливо, хоч серце та душа кричать криком, бо вони бажали би тільки любові... Дякую, Іване!