UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Знайти. Відчути. Не згубити. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Luka, 03.01.2018 - 09:33
Дуже глибока і цікава річ. Вічне протистояння світла і темряви... і в нас самих...
С.І.М.ка відповів на коментар посполитий, 15.05.2017 - 07:49
От, засіло в голові, тому, напевне й вірші такі пішли.
С.І.М.ка відповів на коментар Ярослав К., 24.04.2017 - 10:14
Чомусь після Вашого коментаря виникла назва дитячої гри: "Бабушка, распутай нитки". Сортувати потрібно за кольором, структурою, призначенням, - складно, але реально.Дякую щиро за відгук! 
Це Ваше право - поважаю людей, які мають власну думку
 Я чомусь,- ну, це суто мої образні асоціації, коли чую "демон" згадую однойменну картину Врубеля "Демон, що сидить". Демон - це по суті і є (не можу підібрати влучний переклад, тому напишу так, як диктує думка) "падший ангел". А у даному творі більше не смислове, а колірне розуміння двоякості усього сущого.
С.І.М.ка відповів на коментар Стас Крівда, 25.03.2017 - 22:26
От, зараз перечитую написане - нові відтінки з"являються. Дякую за те, що повернули до цього твору!
Салтан Николай, 18.03.2017 - 16:50
Без перебільшення потужна робота - все так чітко, лаконічно, змістовно і мудро!!!Світло – у темряві, - "в яблучко" Темінь – у світлому: Змішані барви, відтінки, тони.    
С.І.М.ка відповів на коментар Салтан Николай, 19.03.2017 - 12:25
Всі речі можна сприймати двояко.Коли читаю книгу - іноді випускаю нудні описи, але ось такі епізоди переглядаю безліч разів: За три хвилини Ленґдон і Колер прийшли до місця призначення — великого охайного гуртожитку, обсадженого осиками. Порівняно з іншими гуртожитками, цей здавався просто розкішним. На кам’яній плиті перед фасадом було вирізьблено: КОРПУС С. Вигадлива назва, подумав Ленґдон. Однак, попри примітивну назву, з архітектурного погляду корпус С Ленґдонові сподобався — він виглядав консервативно й надійно. Фасад із червоної цегли, ошатна балюстрада, з боків — два симетричні ряди скульптур. Ідучи кам’яною стежкою до входу, Ленґдон і Колер проминули ворота, утворені двома мармуровими колонами. До однієї з них хтось приліпив записку: ЦЯ КОЛОНА ІОНІЧНА Це що — графіті по-швейцарськи? з гумором подумав Ленґдон і, придивившись до колони, хмикнув. — Приємно побачити, що навіть найвидатніші фізики іноді помиляються. Колер озирнувся. — Ви про що? — Той, хто це написав, помилився. Ця колона не іонічна. Іоніч-иі колони мають однаковий діаметр по всій висоті. Ця ж догори звужується. Вона дорична — грецький аналог. Багато хто так помиляється. Колер не усміхнувся. — Автор цієї записки хотів пожартувати, містере Ленґдон. Він мав на увазі, що ця колона містить іони5 — частинки з електричним зарядом. Вони є в більшості об’єктів. Ленґдон іще раз подивився на колону і тихо застогнав. Дякую Вам щиро!
С.І.М.ка відповів на коментар kostyanika, 04.03.2017 - 06:35
про єдністьі боротьбу протилежностей Дякую за вміння тонко відчувати
С.І.М.ка відповів на коментар Виктория - Р, 04.03.2017 - 06:33
Приємно, що заходите та знаходите щось до душі. Дякую! БЕЗ, 28.02.2017 - 13:53
Точно сказано,процентне співвідношення у мені весь час коливається)ця нестабільність і є основою багатьох творінь))))😉 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
