Блукала душа десь по полю,
Шукала знайому стежину,
Шукала вона свою долю,
Невтомно і без упину.
Вона заглядала за обрій,
Дитинство кудись утекло.
Із ним їй так хороше й добре,
Хоч правда давно то було.
За ручку бабуся вела,
Читала душі ОтчеНаш.
Ромашка чарівно цвіла,
Метелик - до макових чаш,
Волошки в танку з колосками
І вийшли з пшенички сокирки,
Пташинка десь кликала маму,
Трималась душа поводирки...
Та ж сама небесна дорога,
Вік сонцю не дався взнаки,
Бабуся пішла вже до Бога,
Скотились за обрій роки.
Дитинство пішло десь далеко,
Вже з ним не зустрітись ніколи,
Шумить і росте роду древко
І моляться світу престоли.
Як завжди Ви, пані Людмило, створили чудового вірша! Що ж стосовно прекасної теми вірша, то у мене до Вас є пропозиція, яка полягає у наступному. Почув по радіо, що у Вашому рідному місті повинен відбутись конкурс дитячих малюнків на тему (можу і помилитись) Якою бачать нашу країну наші діти. Цікаво було б дізнатись про враження від цього конкурсу у одному із Ваших віршів. Конкурс повинен відбутись за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам"янецька, 21. Пробачте. Вітаю з початком весни!
Як завжди Ви, пані Людмило, створили чудового вірша! Що ж стосовно прекрасної теми вірша, то у мене до Вас є пропозиція, яка полягає у наступному. Почув по радіо, що у Вашому рідному місті повинен відбутись конкурс дитячих малюнків на тему (можу і помилитись) Якою бачать нашу країну наші діти. Цікаво було б дізнатись про враження від цього конкурсу у одному із Ваших віршів. Конкурс повинен відбутись за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам"янецька, 21. Пробачте. Вітаю з початком весни!
Дякую,Олено.Ви влітку придивіться:сокирки дуже люблять рости на пшеничному полі біля стежки.Вони точно ніби виходять проводжати подорожніх.З весною Вас!