|
Вікно закрила, щось холодним дує,
Чомусь нестерпно запекло в душі,
Неспокій в серці, вітром він вирує,
І підіймає спогади всі з-під землі.
Налила чай, можливо він зігріє,
Включила музику, послухаю шансон,
Тікаю від думок, в грудях ніяковіє,
Я запалила свічку, хай горить вогонь.
Дрімає ніч, притихло все навколо,
З шухлядки дотягнула я листа,
До адресата не дійшло, в думках майнуло,
На волю проситься нестримана сльоза.
Лунає музика, хтось ріже по живому,
Все перечитую не сказане сама,
Піднесла до вогню і ось вже спалахнуло,
Кольнуло десь, живе напевно там душа.
Вже скоро ранок, лист мій догорає,
Торкаюсь попелу, там ще живі слова,
Моє не сказане у муках помирає,
Під серцем тьохнуло, мабуть кричить душа.
Лю…
24.02.2017
ID:
720066
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.02.2017 16:28:57
© дата внесення змiн: 24.02.2017 16:28:57
автор: Лю
Вкажіть причину вашої скарги
|
