UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Утриско: Мова - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серго Сокольник, 21.02.2017 - 20:39
Знаєте... Я корінний киянин, і коли на початку сімдесятих (як раз у школу пішов) почав помічати, як, наприклад, станції у метро, вивіски почали змінювати з української, якось відчував- щось не так. Це при тому, що Київ завжди був десь на 80% російськомовним) Я сам був "дитя щербицької русифікації", хоча читати дуже любив українською... Особливо переклади... З німецької, польської... КОЛОРИТНІШЕ. Дуже приємно зараз, доречі, що молодь все більше спілкується українською... 
Леся Утриско відповів на коментар Серго Сокольник, 22.02.2017 - 00:26
Дякую Серго за чудову розповідь. Я теж навчалася у вісімдесятих на російський. В школі була українська, та російська була обов'язковою. А от у технікумі тільки російською. І це в нас, на заході, на львівщині. А вуз був заочно, то хто як хотів.  та наше є наше і нашим має залишитися.
Ганна Верес, 21.02.2017 - 17:07
Чого так ранять голос солов'я?Чого розтоптана рясна моя калина? Чого роздерта мовонька моя? Чого слізьми стікає горобина? Ви патріотка, Лесю, справжня українка, тому й болить Вам це! Уклін за вірш Вам!  
laura1, 21.02.2017 - 16:58
Прекрасний вірш про рідну мову.  Повністю Вас підтримую. Але у Вас у Львові, і взагалі, в Західній Україні, з українською мовою краще, ніж в інших регіонах. Хочу вас сказати, що ніякі міста не оброблялися Москвою, так, як Київ. Коли я навчалася в школі, то про українську мову не могло бути і мови, бо ти автоматично ставав жлобом. Навчання в інституті велось виключно російською. Що і досі продовжується. Але вже зараз все-таки краще. Я закінчила МАУП в 42 роки, в 2000 році. Всі лекції велись російською. Писати реферати можна було як російською так і українською. Єдине, до диплом повинен був бути написаний державною. Але я всі шіть років навчання принципово писала реферати. курсові, контрольні і дипломні роботи лише українською мовою. Підручників українською мовою було дуже мало, тому мені приходилось не тільки писати всі ці роботи, але і перекладати українською. Але я це робила, хоч це й займало набагато більше часу(тоді ще не було інтернету і реферати і всі роботи я робила виключно сама). А в школі моїм улюбленим уроком була українська література. Вона мені була ближчою за російську літературу, хоч розмовляла я російською ще довгі роки. Все-таки від генетики і коренів нікуди не подінешся. Я цим хочу сказати. що люди не винні, що їх обрусили, але якщо хочеш вивчити рідну мову, то все можливо, лише треба хотіти і любити свою рідну землю. Я почала писати вірші і малювати у 48 років. І принципово не пишу вірші російською, хоч і могла б це робити. І зараз я відстежую, що писати мені комфортніше українською мовою, хоч раніше було все навпаки.
Леся Утриско відповів на коментар laura1, 22.02.2017 - 00:35
Стільки кожен з нас може розказати. Я завжди розмовляла і розмовляю українською, не пишу російською теж, а для чого. Переклади роблю, але рідко. А ще коли приїжджаю у відпустку, їду в село до сестри, а це на Львівщині, насолоджуюся діалектом села. Це рай, гуморески пишу тільки так. Так смачніше та веселіше. Дякую щиро за спілкування. Успіхів вам і великих.
горлиця, 21.02.2017 - 16:19
Слова моєї душі!Що може бути найсвятіше на землі? Що наймиліше розуму та серцю? Моя ти мово- всі твої пісні, У світ несу наповненим відерцем.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
