"Чого являєшся мені..."
І. Ф.
…і ти - мені…
Чому ті ночі,
ті, що врочать,
і марнотратні, і сумні?
Те каторжанне, що в-ві сні
і в явь - турбує,
та долає
усе живе, зерно чуття,
на частки зламує життя,
і сни, і мрії,
почуття...
Одне - таємне:
бути поруч,
хоча би порухами вій
окреслить обруч,
запитавши: " На краплю, на мізинчик - мій?"
Я невибаглива, і щедра…
Не мовчазна, та при тобі
слова кохання тануть…щезли,
немов ми в натовпі, в юрбі…
Невже ці муки - аж до скону?
Та це й не мука, -
днесь - живем
отим дво-радісним полоном,
таким натхненним божим днем…
А ночі…все-таки торують,
бо ж в Янголів - навчати - ціль,
як із буденних сірих сУєт -
на крилах - в вірш -
без стрічі тіл.
А ніч волає серед лиха:
"Кохай, твори,
знайди розмай*!"
"Та день прийдешний мовить стиха:
...надія є…
не забувай…"
*Приворотне, чарівне зілля.
Жартую!!!!!))))
і мені він подобається))
