Його кості спочили під гладдю води,
міріади рибин
плисти-бігти - куди?
Як кістки сотень-тисяч, до нього, тварин.
страшні, дикі
вовки, ведмеді
Він любив було гратись малим вовченям,
стрибки-скоки
у трави, у води
Він шукав, відчував, полював,
манить запах
на тихих лапах
Він стрічав-провожав легких журавлів,
ліс шепоче
у горлі лоскоче
Завивав до мелодій пахучих вітрів.
сизі хмари
забуті примари
Але потрапив сюди. До глибин.
Кожна повня тривожить пам'яті плин.
Журавлі 'му несуть колискові,
щоб душа відпочила в спокої.
Дякую дуже! 
