Коли в багні – надії, почуття,
тавро ганьби знічев'я не зітреш.
Щодень новини нашого буття, –
мов кварта дьогтю у прокислий фреш.
Цим пійлом вже напоєні ущерть,
брехнею нагодовані сповна!
Усе – наперекіс, все – шкереберть:
мільярди – жменьці, іншим всім – війна.
Грабунку не спиняється чума,
цей кровожерний жадібний дракон,
бо в краї влади гідної нема,
й не діють ліки головні – закон.
Тож мусять добровольці йти на штурм –
перекривати контрабанді хід,..
аж знявся ґвалт олігархічних юрм –
так "вболівають" (раптом!) за нарід.
О владний оп'яняючий дурман,
затьмарюючий пам'яті штрих-код!
Невже направлять військо на народ?!
Невже нічому не навчив Майдан?
17.02.2017 р.
Нині Україна – дуже хвора тяжкими, вбивчими болячками: війна, корупція, беззаконня, казнокрадство, нестримний "деребан" її земель, майна, цінностей при безпорадності народу.
А причина всього – відсутність єдності.
Світлано! Я вражена! Такими ж самими думками я щойно поділилася!.. Критична маса наростає і скоро вибухне вулканом, новим Майданом. Всякому терпінню настає кінець, людське терпіння - на грані!.. Нас багато - нас не подолати!. . Дякую вам за такий сильний вірш!
З одніє сторони важко читати подібні роботи, але з іншої і радісно, бо розумієш, що ти не один в своїх поглядах і баченнях
Прикро, що після повалення попереднього режиму, нам не залишили вибору. Та і навіть сьогодні немає вибору, немає того, хто вивів би на просвітницький шлях
Світланочко, сильний, актуальний Ваш вірш. Сьогодні читаю в Антикорі, хлопців оточили... Невже проллється кров!!!
Летіла би сама туди на крилах,
і хлопців-ветеранів тих закрила б.
Нехай слабі вже крила і політ.
Не треба сподіватися на світ!
Кричить душа: Майдан пройшли! Як можна!
На жаль, глухі, сліпі і жадібні вельможі!
Жорстко, але правдиво! Згадую, як Юля криком кричала, не вибирайте олігархів! Але її з'їли. Приклали немалих зусиль. Але вона дереться з усіх сил. Звісно і у неї рильце в пушку. Але в цій системі просто так вижити неможливо. Важкі питання. Брудна політика. І звісно, гроші правлять балом.
Хвилюючі рядки передалися і мені..
Грабунку не спиняється чума,
цей кровожерний жадібний дракон,
бо в краї влади гідної нема,
й не діють ліки головні – закон Це правда! Підтримую!